As I was going though Final Fantasy XVI, struggling not to fall asleep, I kept asking myself – how could this happen? How did they manage to make a game that has genuinely good writing and premise, yet such a boring story? How did they finally nail the mix of hack and slash and turn-based combat in Final Fantasy VII Remake only to then go back to the Final Fantasy XV combat and make it even more uninteresting? How did they make a game with so much potential to be fresh and exciting to be so much of a slog to play? Yet I continued my playthrough, as I always do with Final Fantasy games, and wondered if the game will end up being something that can be recommended or not.
Tag: Final Fantasy
Розчарування: Final Fantasy XVI (з DLC)
Я проходив Final Fantasy XVI, намагаючись при цьому не заснути, і не міг зрозуміти, що трапилось. Як так вийшло, що сценарій написаний дуже якісно, але сюжет нудний? Чому розробники нарешті навчились робити класну суміш hack and slash та покрокових елементів бою в Final Fantasy VII Remake, але для цієї гри за основу знову взяли Final Fantasy XV, і зробили систему ще менш цікавою? Як можна було з таким потенціалом зробити щось свіже створити гру від якої втомлюєшся? Але це Final Fantasy, тому я грав далі і намагався передбачити, якою буде моя фінальна думка про проект.
Few notes on: Videogame music 2023
Third year surviving the Russian genocidal invasion of Ukraine while writing about good video game music. 2023 turned out to be quite great as far as music in new releases goes, but of course a lot of the list is still made up of classics I’ve revisited since the last time I did this write up.
Вільні нотації про: Музику в іграх 2023
Третій рік підряд я пишу про музику в іграх, намагаючись вижити під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну. 2023-ій рік приємно здивував колекцією чудових саундтреків навіть в нових іграх, хоча, звичайно, чудової музики з ігор, які я проходив з минулого разу.
O tempora: Final Fantasy IX
O tempora is a series of retrospective posts where I play games from ages before to see if they stood the test of time.
Well, it finally happened. Barring the online-only entries and Final Fantasy XVI (that is not yet out on PC), I’ve played/replayed all numbered entries in the series. And last one to do was the one that I usually named as my favorite. I was a bit scared about replaying Final Fantasy IX, not just because I knew that the PC port is rather average at best, but also because I had such good memories of the game, yet also remembered that there was a lot about it to get frustrated with. I was afraid that it won’t live up to my memory. But no, while it does indeed have a lot of things to criticize, it remains one of my favorite entries in the series and an easy recommendation.
О часи: Final Fantasy IX
О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.
Ну ось і все. Не враховуючи чисто онлайнові ігри та Final Fantasy XVI (який поки не на ПК), я пройшов вперше чи заново всі номерні частини серії. І останньою стала та, яку я зазвичай називав улюбленою. Якщо чесно, мені було трохи страшно повертатись в Final Fantasy IX, не лише тому що я знав наскільки проблемний ПК порт гри, а скоріше тому, що я чудово пам’ятав і мінуси гри і боявся, що вони сьогодні мені будуть здаватись гірше ніж 20 років тому. На щастя ні. В грі вистачає речей, які варто критикувати, але моя думка про неї не змінилась і мені все ще легко рекомендувати цю частину іншим.
O tempora: Final Fantasy VIII – Remastered
O tempora is a series of retrospective posts where I play games from ages before to see if they stood the test of time.
Of the original 9 Final Fantasy games, the “pre-voice acting” era, the “proper overworld” era, Final Fantasy II tends to be most disliked and Final Fantasy VIII most divisive. Pixel Remaster fixes a lot of issues of FF II and in that form, I’d say the game can be worth playing. But there is no version of FF VIII that could fix its countless issues. This is a game I respect and adore a lot. It’s a game I want to love. A game that I’ve completed a few times before, both on PS1 and with the older PC port the Remastered version is based on. But it is ultimately a game that I just do not enjoy playing.
О часи: Final Fantasy VIII – Remastered
О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.
З перших 9 частин Final Fantasy, з ери “перед озвученими персонажами”, ери “повноцінної мапи світу“, Final Fantasy II зазвичай люблять найменше, а Final Fantasy VIII або обожнюють, або ненавидять. Pixel Remaster виправив більшість проблем FF II і в новій версії в нього навіть може бути варто пограти. Але для FF VIII не існує версії гри, яка б виправляла всі її проблемні сторони. Я дуже поважаю цю гру. Дуже хотів би любити цю гру. Я проходив її вже декілька разів раніше, як на PS1, так і на старому ПК порті, на якому основана нова Remastered версія. Та проходити її мені не подобається.
Few notes on: Videogame music 2022
Second year in a row I’m writing about videogame music while Russian genocidal invasion of Ukraine is going on. And this year selection is going to be even more bare than the last year, unfortunately.
Вільні нотації про: Музику в іграх 2022
Другий рік підряд я пишу про музику у відеоіграх під час повноцінного вторгнення Росії в Україну. І цього разу вибірка саундтреків буде, на жаль, навіть меншою.