I’m usually not that into puzzle focused games or “escape room” type titles. Adventure games for me has always been about interesting stories and characters first and puzzles… not even second, really. But there are some rare exceptions where something grabs me about the game even if it isn’t really “my thing”, and in the case of The Inheritance of Crimson Manor it was a promise of exploration. I love the idea of a “creepy mansion” done in the typical gothic horror fashion – with secret rooms, hidden switches and a horrible family secret behind it all. And this game does this pretty well.
Tag: adventure
Думки про: The Inheritance of Crimson Manor
Зазвичай в “escape room” ігри я не граю. Для мене жанр пригод був завжди в першу чергу про історії і персонажів, а вирішення загадок мене цікавить набагато менше. Але час від часу я стикаюсь з проектом, який мені подобається, навіть коли це “не моє”, зазвичай через інші механіки. У випадку з The Inheritance of Crimson Manor мені дуже сподобалось досліджувати локацію. І взагалі вся ідея зі страшним великим будинком у стилі готичного горору (з секретними кімнатами і сімейними таємницями) мені дуже імпонує. Що, на щастя, у гри вийшло непогано.
In love with: The Stanley Parable: Ultra Deluxe
Now that it’s been more than 10 years since the original mod, it’s almost weird to return to The Stanley Parable. Especially for me, since back then I enthusiastically proposed to translate that mod into Russian and was among the first to hear that a full commercial version of it was planned. And now we have a new version of the game, which, in spirit of the original, is well aware that it’s a new version of an old game that was a mod. It’s really awesome. But I wonder how I would’ve felt about it without the prior connections.
Oh and to get it out of the way, I’m absolutely not connected to this release of the game. Not that I’d want to translate anything into Russian anymore, but even so, this time it’s a professional translation made by professionals, and not some Ukrainian jerk.
Зачарований: The Stanley Parable: Ultra Deluxe
Пройшло вже більше 10 років з виходу оригінального моду, тому повертатись в The Stanley Parable якось дивно. Особливо тому, що тоді я з ентузіазмом запропонував розробникам перекласти мод російською і через це був одним з перших, хто знав про перетворення моду на гру. І ось вийшла нова версія гри, яка сама знає, що вона нова версія гри, чого можна було очікувати від цієї “серії”. І нова версія дуже прикольна… Але мені складно про неї думати без зв’язку зі старими версіями.
Ну і щоб одразу відповісти – до цієї версії гри я абсолютно не причетний. Я б і так не захотів щось перекладати російською, але в будь якому разі, я радий що гру професіонально перекладала якась студія, а не якийсь український мудило, як минулого разу.
Quick thoughts on: Iron Lung (and revisiting The Music Machine)
David Szymanski has been doing small unsettling horror themed titles for a while, but his biggest success, of course, was the fantastic classic FPS revival title DUSK. Somewhat ironic, I suppose, given that it was the polar opposite of what his games were usually about, but thankfully he didn’t decide to abandon his smaller projects because of that success. So after a few years of working with other developers and helping with awesome demo collections and small game compilations (like the awesome Dread X Collection) a new standalone commercial title is now out – Iron Lung. And since I was in the mood, I’ve decided to revisit The Music Machine, that awed me seven years ago, as well.
Read more“Quick thoughts on: Iron Lung (and revisiting The Music Machine)”
Кілька думок про: Iron Lung (і знову про The Music Machine)
Девід Шиманські (David Szymanski) вже давно випускає маленькі тривожні горор ігри, хоч його найбільш популярним проектом став неперевершений класичний FPS DUSK. Що трохи смішно, бо гра була зовсім не схожою на його типові проекти. Але навіть після гучного успіху він не полишив свою нішу і багато років працював з іншими розробниками над різними проектами, включаючи збірники маленький ігор та демо версій (наприклад Dread X Collection). А тепер і випустив нову самостійну гру – Iron Lung. Пройшовши неї я також вирішив знову пройти The Music Machine, яка мені дуже сподобалась сім років тому.
Read more“Кілька думок про: Iron Lung (і знову про The Music Machine)”
Happy about: Myst (2021)
Myst is such a huge and important title in not just the adventure game genre history, but the history of videogames overall. It’s legacy remains strong, affecting games and creating new genres to this day. And I have never finished it until now. In fact, I’ve tried playing the original game, it’s re-releases/remakes and sequels over many years and they’ve never clicked with me. And the majority of its influence on adventure game design was, frankly, terrible. With many titles abandoning any attempts at good design, opting to push cool visuals and obscure “puzzles” instead.
But I really wanted to get what Myst is about. And in this new 2021 remake of the game, I think I finally got it and was able to enjoy the game.
Радий: Myst (2021)
Myst – це дуже важлива гра не лише для жанру пригодницьких ігор, але і для всіх відеоігор взагалі. Її вплив на індустрію можна побачити навіть в сучасних проектах, а деконструкція її ідей створила нові жанри. І до цього моменту я ніколи її не проходив. Я намагався пройти майже всі існуючі на сьогодні версії гри, яких накопичилось немало, але постійно переставав від нудьги. А весь цей важливий вплив який я бачив в інших проектах зазвичай був жахливим і робив ігри гірше, акцентуючи картинку чи незрозумілі “загадки” замість цікавого геймплею.
Але я завжди хотів дізнатись за що всі так люблять цю гру. З виходом ще одного рімейку в 2021 я нарешті її пройшов і не без задоволення.
Happy about: Gnosia
On one hand, Gnosia is a mix of two genres I don’t particularly care about – a social deduction game and a visual novel. On another – it’s so shockingly fascinating and well put together, that I was engaged until the final ending of the game.
Радий: Gnosia
З одного боку Gnosia змішує два жанри, які я не дуже сильно люблю – соціальну дедукцію та візуальну новелу. Але з іншого боку – ця суміш настільки захоплююча та гарно створена, що я з радістю пройшов гру до кінця.