Розчарування: Assassin’s Creed Shadows (з Claws of Awaji)

Я продовжую над собою знущатись та проходити нові релізи Assassin’s Creed, тоді як весь світ вже давно їх ігнорує. І продовжую сподіватись, що колись ця серія зрозуміє чим вона хоче бути, і перестане бути просто “грою від Ubisoft”, в найгіршому сенсі. Я проходив всі ігри серії, які виходили на ПК, і не пройшов до кінця лише дві – одну з жахливих частин Chronicles (здається, останню), та Valhalla, від якої я просто засинав. Valhalla  – найгірша частина Assassin’s Creed, яку я не пройшов. Shadows – найгірша частина, яку я пройшов, але тепер думаю, що не варто було не витрачати на неї майже 60 годин.

Почну з єдиної позитивної характеристики, яка є у гри – вона дуже красива. Не в плані візуального стилю, бо Ghost of Tsushima в цьому плані набагато красивіша (але при цьому технічно вона сильно програє Shadows). Але саме з точки зору технологічності і неймовірного використання всіх сучасних підходів до рендерінгу, особливо враховуючи, що це гра з відкритим світом, зміною дня та ночі і навіть зміною пори року. Глобальне освітлення та тіні виглядають ідеально, в грі купа неймовірно красивих деталей, на які дійсно звертаєш увагу (наприклад те, що очі деяких тварин “світяться” в темряві) і при цьому, світ дуже динамічний з купою класних фізичних деталей, які реагують на дії гравця. Я сподіваюсь, що Epic зрештою зможуть довести свій рушій до настільки ж красивого і при цьому оптимізованого стану, і що з точки зору грамотного використання сучасних технологій інші проекти будуть брати приклад. Але знову – це питання виключно технологчності, бо розглядати красиві краєвиди в Ghost of Tsushima мені подобалось набагато більше.

Окрім цього нічого позитивного мені про гру сказати не вийде. Це знову проект Ubisoft, який не розуміє що він хоче бути. Тут ні атмосфери, ні стилю, ні цікавих зачіпок, просто ґеймплей, який виростили в лабораторії. Origins, з якого почався сучасний дизайн серії, будував світ навколо механік і працював чудово і розумів, що йому треба відійти від будинків та вертикальності заради горизонтального дослідження. Навіть у неймовірно довгої та нудної Odyssey хоча б була своя атмосфера і спроби показати абсурдні епічні пригоди давньогрецької міфології. В Shadows нема взагалі нічого цікавого. Так, тут є шинобі та самураї, і “аромат” Японії тут більш сильний ніж “аромат” Британії та вікінгів в Valhalla. Але також є відчуття, що персонажів та події можна було б перенести в будь-який інший сетинг і нічого б не змінилось.

З точки зору ґеймплею, це типова Ubisoft гра. Стелс нудний і часто погано працює через те, що паркур погано працює. Гру вже багато разів оновлювали з великим акцентом на покращення паркуру, але це не допомогло. Персонажі все одно постійно хочуть автоматично йти куди їм зручніше, ніж куди вам треба і постійно вискакують прямо перед ворогами, коли ви намагаєтесь ховатись. Бої нудні, але хоча б не настільки зламані, як стелс. Що, до речі, теж нагадує, що в Ghost of Tsushima я пройшов гру фактично заради боїв.

В Ghost of Tsushima мені також дуже подобалось дослідження, тоді як в Shadows пересуватись по світу жахливо. З Origins студія змінила підхід до дослідження в Assassin’s Creed – спрощений паркур, менше вертикальності, більше відкритих горизонтальних локацій. І це чудово працювало, бо окрім декількох міст та пірамід, сетинг був ідеальним для такого ґеймплею – просто женись за горизонтом і знайдеш щось цікаве. В Shadows світ більш “реалістично” відображає Японію, а це означає, що як тільки ви відходите від стежки чи дороги, як все починають перекривати дерева, кущі, високі скелі або схили. Більш того – відходячи від стежок, ви будете знаходити менше, бо світ побудований так, що цікаві речі відбуваються вздовж доріг. Я думаю, варто нагадати всім, що серія Assassin’s Creed всіх вразила саме тим, що з паркуром відкритий світ перестав мати постійні перешкоди – через все модна перелізти, прокласти свій шлях. Тоді як Shadows задумана як гра, в якій вам треба йти вздовж доріг і використовувати GPS. Як можна було настільки перекрутити основні концепції серії?

З іншого боку, що там взагалі від цих концепцій залишилось? Ця гра називається Assassin’s Creed, тому що це бренд і бренд продається, і все. Вся зав’язка з тим, що є персонажі з сучасності, які за допомогою Анімуса бачать події минулого – вирізана. Є якісь натяки на це, але вони ні про що. Конфлікт свавілля проти організації, Асасинів та Тамплієрів в цей сюжет взагалі не вписуються, але вони присутні просто бо серія так називається. І якщо їх повністю вирізати, нічого з сюжету не зміниться. Повернулась схема, де видно зв’язки між людьми, що серія намагалась зробити ще з першої частини і нарешті непогано зробила в Mirage, але сенсу в ній нуль і замість неї можна було б мати класичний список квестів. Бо тут нема розслідувань, як би гра не вигадувала, лише нудні однотипні квести. Складна схема з ключовими людьми не потрібна, коли ця “ключова людина” дає тобі завдання “вбий 25 бандитів”. Взагалі вся зав’язка з Анімусом тут існує для того, щоб продавати всі ці всраті “battle pass” і давати “завдання на день”, бо у цієї херні нема душі. Чим більше про це задумуєшся, тим бридкіше стає.

І навіть якщо ви вирішили б проходити гру просто як звичайну і не дуже цікаву action adventure з відкритим світом, то окрім красивої картинки ви нічого від гри не отримаєте. Кожен елемент ґеймплею фіговий. Сюжету нема, лише абсолютно непов’язані між собою шматки епізодів, які повинні були б поєднуватись в історію, але залишаються відокремленими. В DLC Claws of Awaji з останнім трохи краще. Але щоб в це грати треба спочатку витратити десь 40 годин в основній грі, і до того моменту вже пізно намагатись робити вигляд, що у нас є персонажі та сюжет. Плюс, сюжет в DLC все одно фіговий, просто він хоча б намагається існувати. Також з DLC додали нову зброю, яка працює трохи інакше і це теж щось, що саме по собі звучить непогано. Але отримати його можна лише одночасно з DLC, а після стількох нудних годин вам вже навряд буде хотітись більш цікавого комбату, скоріш щоб гра нарешті скінчилась. Та при цьому, хоча зброю дають так пізно, порожній слот для неї видно всі 40 годин. Тому, хоча в DLC є більш цікаві боси, більш різноманітні несподівані напади ворогів в світі, все це реалізовано не цікаво і проходити DLC не хочеться. Бо це означає, що треба ще довше грати в Assassin’s Creed Shadows, а хто цього захоче?

Ще в грі дуже багато багів. Через те, що гра мене виснажила, я вирішив пройти доповнення для Mirage, щоб згадати як буває, коли Assassin’s Creed роблять добре. І в Mirage проблем та багів теж вистачає, але гра явно з меншим бюджетом і очікуєш, що раз на Shadows бюджет був більше, то і працювати вона буде краще, але це не так. Навіть окрім паркуру та стелсу, системи часто просто ламаються. Тому будь-який підхід окрім просто бою навіть пробувати не варто, бо що б ви не робили, гра зламається і доведеться битися.

Я не бачу сенсу будь-кому проходити Assassin’s Creed Shadows. Якщо вам подобається серія Assassin’s Creed, як справжні оригінальні AC, або ігри у яких в назві є AC, але вони про інше (і які при цьому якісні, типу Black Flag), то ви в Shadows нічого не знайдете. Ні ґеймплею, ні сюжету, нічого, щоб було цікавим. Якщо хочеться пограти у action adventure з відкритим світом та самураями і шінобі, то пограйте в Ghost of Tsushima Director’s Cut, яка набагато краще. Бо я намагався знайти хоча б щось в Shadows, окрім дуже крутих технологій, що було б цікавим. І нічого не знайшов. І дуже втомився, бо гра абсолютно не варта того, щоб на неї витрачали час чи гроші.