Reviews – Page 10 – Klardendum

Disapprove: Secret of Mana (2018)

01/02/2024 01/02/2024

Three years ago I’ve played the Trials of Mana remake which was my first introduction to the Mana (Seiken Densetsu) series. It was a very simple, but extremely fun and exciting action RPG that had the energy and ideas of the 90s redone with all of the experience and sensibilities of the 2020s. Countless games were inspired by Secret of Mana, and Ys and thousands of hack and slash games and their experience was poured into making Trials of Mana 2020, making it a fun experience a lot of modern players can instantly get into.

And now I’ve played Secret of Mana remake from 2018, which actually feels like a game from 1993 and it’s been a miserable experience throughout. Surprisingly, from what I’ve gathered, partially because some things in this remake made the game worse.

Розчарування: Secret of Mana (2018)

01/02/2024 01/02/2024

В 2021-ому я пройшов рімейк Trials of Mana, який став моїм знайомством з серією Mana (Seiken Densetsu). Це була дуже проста, але дуже захоплива action RPG, в якій шалені ідеї та атмосфера ігор 90-их чудово поєднались з якістю та зручністю 2020-их. Сотні action RPG ігор робились під впливом оригінальної Secret of Mana, чи Ys і також багатьох hack and slash проектів, і найкращі ідеї з усіх них були реалізовані в Trials of Mana 2020, завдяки чому, гра сприймалась “сучасною” в найкращому сенсі.

А тепер я нарешті пройшов і рімейк Secret of Mana 2018-ого, який відчувається як гра 1993-го року в найгіршому сенсі. Причому, як я розумію, велика кількість того що мені не сподобалось робить саме рімейк.

O tempora: Final Fantasy IX

26/01/2024 26/01/2024

O tempora is a series of retrospective posts where I play games from ages before to see if they stood the test of time.

Well, it finally happened. Barring the online-only entries and Final Fantasy XVI (that is not yet out on PC), I’ve played/replayed all numbered entries in the series. And last one to do was the one that I usually named as my favorite. I was a bit scared about replaying Final Fantasy IX, not just because I knew that the PC port is rather average at best, but also because I had such good memories of the game, yet also remembered that there was a lot about it to get frustrated with. I was afraid that it won’t live up to my memory. But no, while it does indeed have a lot of things to criticize, it remains one of my favorite entries in the series and an easy recommendation.

Read more“O tempora: Final Fantasy IX”

О часи: Final Fantasy IX

26/01/2024 26/01/2024

О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.

Ну ось і все. Не враховуючи чисто онлайнові ігри та Final Fantasy XVI (який поки не на ПК), я пройшов вперше чи заново всі номерні частини серії. І останньою стала та, яку я зазвичай називав улюбленою. Якщо чесно, мені було трохи страшно повертатись в Final Fantasy IX, не лише тому що я знав наскільки проблемний ПК порт гри, а скоріше тому, що я чудово пам’ятав і мінуси гри і боявся, що вони сьогодні мені будуть здаватись гірше ніж 20 років тому. На щастя ні. В грі вистачає речей, які варто критикувати, але моя думка про неї не змінилась і мені все ще легко рекомендувати цю частину іншим.

Read more“О часи: Final Fantasy IX”

Happy about: Timespinner

20/01/2024 23/08/2024

While I love good exploration focused metroidvania titles and Timespinner is one of them, I have not played it until now, more than 5 years since it was released. I don’t even remember what made me doubt it’s worth playing. Maybe reviews that mentioned really poor writing (which turned out to be true, as I’ll cover later). Maybe the amount of metroidvania titles that started going into hard combat focus and all of the still popular “souls-like” elements, something I usually dislike, and I didn’t trust this game to not go that way. Either way, it wasn’t until after the sequel to this game was announced that I’ve decided to give it another look. And wasn’t until I heard someone describe it as “indie Castlevania: Order of Ecclesia” that I got really curious. Either way, I’m glad that I did.

Радий: Timespinner

20/01/2024 23/08/2024

Хоча мені подобаються metroidvania ігри з акцентом на дослідження, до яких Timespinner і відноситься, я пройшов її лише зараз, через 5 років після її виходу. Навіть не пам’ятаю, чому я її проігнорував на момент виходу. Можливо кількість відгуків, які казали про поганий сценарій (що дійсно є проблемою і я про це напишу). Можливо те, що тоді дуже велика кількість metroidvania ігор почали намагатись стати “складними” і вставляти якомога більше “souls-подібних” механік. Я це не люблю і може хвилювався, що ця гра теж так зробить. В будь-якому випадку, лише тепер, коли анонсували продовження гри, я вирішив цю гру пройти. І лише після того, як її мені описали як “інді Castlevania: Order of Ecclesia”, що мене і зацікавило. Радий, що спробував.

Happy about: Hi-Fi Rush

15/01/2024 15/01/2024

Hi-Fi Rush is a curious attempt at mixing a hack and slash action adventure in the style of Devil May Cry with a rhythm game. It was surprise released at the start of 2023 by Tango Gameworks, with the game project being directed by the same director, who previously managed the wonderful The Evil Within 2. And while I love the game’s style and energy, they are the main reason I’ve enjoyed it. Often in spite of the gameplay, not because of it.

Радий: Hi-Fi Rush

15/01/2024 20/02/2024

Hi-Fi Rush – це дуже цікава спроба змішати hack and slash action adventure в стилі Devil May Cry з ритм грою. Tango Gameworks несподівано випустили гру на початку 2023-го, і проектом керувала та ж людина, яка також відповідала за чудовий The Evil Within 2. І хоча мені подобається настрій та стиль цієї гри, я пройшов її майже лише заради них, а не заради ґеймплею, який мені не дуже сподобався.

O tempora: Final Fantasy VIII – Remastered

09/01/2024 09/01/2024

O tempora is a series of retrospective posts where I play games from ages before to see if they stood the test of time.

Of the original 9 Final Fantasy games, the “pre-voice acting” era, the “proper overworld” era, Final Fantasy II tends to be most disliked and Final Fantasy VIII most divisive. Pixel Remaster fixes a lot of issues of FF II and in that form, I’d say the game can be worth playing. But there is no version of FF VIII that could fix its countless issues. This is a game I respect and adore a lot. It’s a game I want to love. A game that I’ve completed a few times before, both on PS1 and with the older PC port the Remastered version is based on. But it is ultimately a game that I just do not enjoy playing.

О часи: Final Fantasy VIII – Remastered

09/01/2024 20/02/2024

О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.

З перших 9 частин Final Fantasy, з ери “перед озвученими персонажами”, ери “повноцінної мапи світу“, Final Fantasy II зазвичай люблять найменше, а Final Fantasy VIII або обожнюють, або ненавидять. Pixel Remaster виправив більшість проблем FF II і в новій версії в нього навіть може бути варто пограти. Але для FF VIII не існує версії гри, яка б виправляла всі її проблемні сторони. Я дуже поважаю цю гру. Дуже хотів би любити цю гру. Я проходив її вже декілька разів раніше, як на PS1, так і на старому ПК порті, на якому основана нова Remastered версія. Та проходити її мені не подобається.