As mentioned in my recent revisit of Sniper Elite V2 (this time Remastered), I’ve quite enjoyed Sniper Elite 4. It was hardly as detailed or inventive as the titles it directly pulled from, like Hitman or Metal Gear Solid V, but what it had was extremely fun and satisfying. So I was looking forward to playing a sequel, yet when Sniper Elite 5 came out I was too stressed due to living through early months of the full scale russian invasion, I was rather picky about which games I was comfortable playing. Plus, a lot of the initial user reviews on the game were surprisingly negative, commenting on its inferiority to the fourth game. Two years since its release and one year since the release of its final DLC mission, I’ve decided to give it a shot and was not disappointed.
Tag: Sniper Elite
Радий: Sniper Elite 5 (Complete Edition)
Як я згадував в моєму нещодавньому проходженні Sniper Elite V2 (цього разу Remastered), Sniper Elite 4 мені сподобалась. Гра не була настільки винахідливою або детальною, як проекти, що її надихали (наприклад Hitman чи Metal Gear Solid V), але проходити її було захопливо і прикольно. То ж в сіквелі я був дуже зацікавлений, та так вийшло, що реліз Sniper Elite 5 стався як раз тоді, коли стрес від повномасштабного вторгнення росіян ще трохи напрягав, тому деякі ігри я просто не хотів проходити. Плюс, багато відгуків гравців після виходу були доволі негативними, і більшість з них порівнювала цю гру з четвертою частиною не на користь нової. І все ж два роки з виходу гри і рік з виходу останнього DLC, я вирішив пограти в цей проект. І не розчарувався.
Quick thoughts on: Sniper Elite V2 Remastered
Back when I’ve played Sniper Elite V2 about 10 years ago it was just a second entry in the budding middle budget franchise from Rebellion. A third person stealth shooter with emphasis on sniping and slow motion kills that could switch to the X-ray vision, it was somewhat novel and curious at the time, even if not particularly good. But the series evolved since then and Sniper Elite 4, while not among the best stealth action titles I’ve ever played, was an easy recommendation and an extremely satisfying game. And a year after its release, Rebellion decided to remaster V2 that originally released in 2013. In preparation for playing the latest entry in the series, I’ve decided to revisit this title and figure out for myself if there’s a point in playing this game, when you have the improved sequels.
Кілька думок про: Sniper Elite V2 Remastered
Коли я вперше пройшов Sniper Elite V2 десь років 10 назад, гра була лише другим проектом в серії від Rebellion. Хоча гра і була “середнього бюджету”, цей стелс шутер від третьої особи з акцентом на використання снайперської гвинтівки, ураження цілей з якої показувало повільну камеру смерті з “просвічуванням” крізь тіло, був доволі свіжою ідеєю на той час, хоч і не дуже прикольною грою. З тих пір серія розвивалась далі, і хоча Sniper Elite 4 не став найкращою стелс грою на світі, грати в неї було дуже приємно. Через рік після виходу того проекту, Rebellion вирішили перевидати V2, яка в оригіналі виходила в 2013-ому. І перед проходженням найновішої частини серії, я вирішив пройти цей ремастер і зрозуміти, чи є сенс в нього грати, коли є продовження.
Happy about: Sniper Elite 4 (and few words on 3)
Sniper Elite series has always been a weird beast. On one hand, it’s a very unique approach to stealth action, where you are trying to stealth kill enemies using long range and traps, rather than go in close range – which is very unusual for the genre. Moreover, it also employs highly customizable difficulty scale to incorporate it’s attempt at simulating real ballistics, ranging from super simple shooting, to thinking about distance, bullet drop, and even wind. On the other, the games have always being clearly middle budget, looking and feeling “good enough”, but never even close to what you would expect from a modern full price AAA release. That is, until Sniper Elite 4.
Радуясь: Sniper Elite 4 (и пару слов про 3)
Серия Sniper Elite всегда была немножко странной. С одной стороны, в ней уникальный подход к стелс экшену, в котором мотивируется убийство противников с дальнего расстояния и через ловушки, а не на ближних расстояниях, как это часто бывает в стелсе. Более того, в серии всегда была настраиваемая сложность, которая позволяла играть как и в очень упрощённом режиме, так и учитывать сложные особенности баллистики, вроде расстояния и ветра. С другой стороны, серия всё время была очень “среднебюджетной” – она игралась и выглядела “достаточно хорошо”, но даже близко не подходила к стандартам больших AAA проектов. Все меняется со Sniper Elite 4.
Внезапно, про Sniper Elite v2
Мне давно хотелось глянуть на эту игру, но в списке возможных покупок она, всё же, болталась где-то в конце. И тут, внезапно, чтобы прорекламировать выход следующей части, Rebellion решили раздавать игру на Steam один день бесплатно. В первую часть я пробовал играть несколько раз, но она мне постоянно быстро надоедала, хоть, вроде, была и любопытной. К счастью, v2 намного веселей.