While I didn’t have high hopes for The Thaumaturge, it seemed potentially interesting. The setting, the time period, the topics and how mystical dark fantasy story could be integrated in all of that was promising. And the mix of story driven adventuring with turn based battles had a lot of cool ideas about them. But, unfortunately, the end result is quite underwhelming for the most part and outright bad in a few spots.
Tag: RPG
Думки про: The Thaumaturge
Від The Thaumaturge я багато не очікував, але не можу не признати, що гра виглядала потенційно цікавою. Сетинг, часовий період, теми і суміш темного фентезі з історичними подіями могли створити чудову гру. І навіть ґеймплейно тут є потенціал в суміші сюжетної пригодницької гри з покроковими боями. Та на жаль, в цілому результат виявився розчаровуючим. А інколи і зовсім поганим.
In love with: Cyberpunk 2077 (2.01 with Phantom Liberty)
I suppose, Cyberpunk 2077 is the perfect example of why is it I try to avoid playing and reviewing games until they’re “complete”. Though, surprisingly, the big change that makes my old review somewhat outdated isn’t the new expansion Phantom Liberty, but rather the 2.0 patch that overhauled the game in a substantial way and all of the patches that preceded it. I loved playing the game even more than before, but this time I can also easily recommend it to others. All it took was “just” 3 extra years of development…
Read more“In love with: Cyberpunk 2077 (2.01 with Phantom Liberty)”
Зачарований: Cyberpunk 2077 (2.01 з Phantom Liberty)
Cyberpunk 2077, мабуть, найкращий приклад того, чому я зазвичай уникаю оглядів на ігри, поки їх не можна назвати “повною версією”. Хоча, як не дивно, головною причиною назвати мій старий огляд на гру менш актуальним стало не доповнення Phantom Liberty, а оновлення 2.0, яке настільки оновило гру, що вона сприймається як нова. Гра мені сподобалась і перший раз, але саме зараз я нарешті можу спокійно її рекомендувати іншим. Три роки після виходу гри…
Read more“Зачарований: Cyberpunk 2077 (2.01 з Phantom Liberty)”
O tempora: Star Wars Knights of the Old Republic II: The Sith Lords
O tempora is a series of retrospective posts where I play games from ages before to see if they stood the test of time.
There are several well known sad “oh what if they had more time” stories in video game development, where it’s well known that the game was launched in a state that was viewed by its own developers as incomplete. Not necessarily even buggy or full of issues, but not containing everything that has been already prepared and shipped, but locked and normally inaccessible. And to me, Star Wars Knights of the Old Republic II: The Sith Lords is the saddest example of them all. The first title of Obsidian Entertainment, a gathering of incredibly talented and experienced people from Black Isle Studios backed by new no less talented team members, it remains my personal favorite Star Wars story of them all. No really – there’s not a single other piece of SW-related media that is as good as this. Yet, even with a fantastic The Sith Lords Restored Content Modification (TSLRCM for short) that restores a lot of cut content in its current 1.8.6 version, the game occasionally feels incomplete and playing the game can be a frustrating experience.
Read more“O tempora: Star Wars Knights of the Old Republic II: The Sith Lords”
О часи: Star Wars Knights of the Old Republic II: The Sith Lords
О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.
Існує декілька відомих історій в ігровій індустрії, де гра виходила в стані, який самі розробники вважали незакінченим і гравцям залишається лише вигадувати те, якою могла б бути гра, якби їй дали більше часу. Результати таких історій не завжди з багами і проблемами, але в них завжди чогось не вистачає, навіть коли частина цього “щось” існує в ігрових файлах. Найсумнішим прикладом такої ситуації, як на мене, була Star Wars Knights of the Old Republic II: The Sith Lords – перша гра від Obsidian Entertainment, колективу талановитих розробників, як з досвідом після роботи в Black Isle Studios, так і новачків. Бо ця гра – досі моя улюблена історія у всесвіті Зоряних Війн, але навіть з неймовірним модом The Sith Lords Restored Content Modification (або коротко TSLRCM), який в нинішній версії 1.8.6 відновлює багато вирізаного контенту, ця історія відчувається незакінченою і інколи дуже дратуючою.
Read more“О часи: Star Wars Knights of the Old Republic II: The Sith Lords”
O tempora: Star Wars: Knights of the Old Republic
O tempora is a series of retrospective posts where I play games from ages before to see if they stood the test of time.
I think, none of the other BioWare games had the impact on gaming as Star Wars: Knights of the Old Republic had. Originally released in 2003 on Xbox, it was the culmination of everything the company did up until that point, but streamlined (in the best possible way) for consoles and due to that (and the Star Wars setting) it managed to cover an audience so huge no “western” RPG covered before. It kickstarted the rise in popularity of morality systems, romance options, “home bases” with companions to choose from… All of it existed in games before, but KotOR became a template for lots of games to follow. All while also being, arguably, the least controversial and most beloved Star Wars product from the whole prequel period of the franchise.
I played this game a lot back in the day, but after the sequel (which I loved so much more), I revisited it less and less and the last time I’ve played it was more than 15 years ago. Now that the game is turning 20, I’ve decided to finally revisit it and see how it fares.
Read more“O tempora: Star Wars: Knights of the Old Republic”
О часи: Star Wars: Knights of the Old Republic
О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.
З усіх проектів BioWare, жодна з ігор не мала настільки великого впливу на індустрію як Star Wars: Knights of the Old Republic. Вона вийшла в 2003-ому на Xbox і була кульмінацією всього досвіду, який компанія набрала за час свого існування. Але цей досвід тепер був навмисно “спрощений” (в найкращому сенсі) для консольної аудиторії, завдяки чому (і бренду Зоряних Війн, звичайно) гра була, мабуть, найпопулярнішою “західною” RPG. Саме з неї стало популярним робити системи моралі, заводити романи з персонажами, мати свою “базу” для гравців, де можна вибирати напарників в подорож. Всі ці елементи вже зустрічались в іграх, але саме KotOR стала шаблоном, якому стали наслідувати. Ну і плюс, Зоряні Війни тоді багато хто переставав любити, а ця гра всім все одно подобалась.
Я багато проходив цю гру, але після виходу сіквелу (який мені подобається набагато більше), то майже жодного разу не грав знову. Тому останні раз я проходив проект років 15 назад. Цього року грі буде 20 і я вирішив, що саме час знову її пройти.
In love with: Pentiment
Pentiment is a new RPG-ish adventure game from Obsidian Entertainment that, honestly, came out of nowhere for me. I had to rub my eyes when I first saw it in stores, first to figure out what am I even looking at and then to make sure I am seeing the name of the developers right. And I’m really glad I’ve finally had a chance to play it.
Зачарований: Pentiment
Pentiment це нова RPG-подібна пригодницька гра від Obsidian Entertainment яка з’явилась абсолютно для мене неочікувано. Коли я вперше побачив її в магазинах, я довго вдивлявся щоб спочатку зрозуміти що це взагалі таке, а потім щоб переконатись, що я правильно читаю хто це розробив. Але я дуже радий, що вирішив в це пограти.