O tempora: Castlevania Dominus Collection

O tempora is a series of retrospective posts where I play games from ages before to see if they stood the test of time.

I’m glad that Konami keep releasing games and collections from the time when they developed good games and were respected. Three years ago they released the really cool Castlevania Advance Collection that collected all “IGAvanias” (Castlevania titles with “metroidvania” world design, usually produced by Koji Igarashi) released for the Game Boy Advance. That collection was full of absolute bangers, though it was a bit of a shame that the games were just emulated originals, with all of their faults and bugs intact. But at least it was preserving the classics.

Now its time for the titles, originally released for Nintendo DS, with a cool bonus game added in. Surprisingly, revisiting these games was somewhat less enjoyable overall.

Read more“O tempora: Castlevania Dominus Collection”

О часи: Castlevania Dominus Collection

О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.

Радий, що Konami продовжують видавати ігри та колекції ігор з тих часів, коли вони робили класні проекти та їх поважали. Три роки назад вони випустили неймовірно прикольну Castlevania Advance Collection, з якою гравці могли пограти в “IGAvania” ігри (це Castlevania ігри з “metroidvania” дизайном світу, над якими зазвичай працював Коджі Іґараші), які раніше виходили на Game Boy Advance. Колекція була неймовірно крута, але на жаль всі ігри були лише емуляцією оригіналів, без виправлених багів та проблем. Але хоча б, це було збереження класики.

Тепер прийшов час для видання такої колекції для проектів з Nintendo DS, і плюс пару бонусних ігор. Як не дивно, в цю колекцію грати мені сподобалось менше.

Read more“О часи: Castlevania Dominus Collection”

Радий: Hebereke 2/Ufouria: The Saga 2

Одразу після знайомства з Hebereke, я вирішив пограти в нещодавно випущене продовження і перевірити, як розробники переосмислять свою стару ідею. Результати виявились несподіваними. Здебільшого приємно несподіваними. Але інколи не дуже.

Read more“Радий: Hebereke 2/Ufouria: The Saga 2”

Thoughts on: Hebereke Enjoy Edition and Gimmick! Special Edition

A lot of people have nostalgy for games from Sunsoft and I can see why. However, for me it was never the case. I did play Blaster Master and perhaps Batman on NES a bit as a kid, but the only game of theirs I’ve played a lot was their PS1 Hard Edge/T.R.A.G. (which I do love). So, seeing the company return to making games recently and re-releasing their old classics on their own or through other companies wasn’t a big deal to me. I was curious, however, since some of their games are considered cult classics.

Two of such titles were re-released over the past two years in the new format that emulates the original NES game, but with cool quality of life editions and bonuses. These are Hebereke Enjoy Edition (known as Ufouria: The Saga in the European and Australasian release on NES) and Gimmick! Special Edition (also known as Mr. Gimmick in Scandinavian NES release). Which I was glad to finally play, because I don’t ever want to play them again.

Read more“Thoughts on: Hebereke Enjoy Edition and Gimmick! Special Edition”

Думки про: Hebereke Enjoy Edition та Gimmick! Special Edition

У багатьох гравців є ностальгічні спогади про проекти від Sunsoft, але не в мене. Я розумію звідкіля до цієї компанії є стільки любові, але окрім Blaster Master (і можливо Batman на NES), в які я трохи грав в дитинстві, єдиним проектом від студії, в який я раніше грав, була гра для PS1 – Hard Edge/T.R.A.G. (яку я обожнюю). Тому, коли компанія почала заново випускати свої старі ігри в нових версіях, я не звернув уваги. Але потихеньку почав цікавитись, бо їх часто обговорювали.

Дві з цих ігор вийшли за останні два роки в форматі емуляції оригінальних проектів з NES, але з купою додаткових зручних нових елементів. Перша гра це Hebereke Enjoy Edition (також відома, як Ufouria: The Saga в європейській та австралійській версіях для NES), а друга – Gimmick! Special Edition (також відома як Mr. Gimmick в скандинавському релізі для NES). Я радий, що пограв в обидва проекти, але ніколи більше в них грати не хочу.

Read more“Думки про: Hebereke Enjoy Edition та Gimmick! Special Edition”

Happy about: Pampas & Selene: The Maze of Demons

Have you played The Maze of Galious? I haven’t, but I did get interested in it after the original La-Mulana came out – a game that was directly influenced by the Konami classic. Not many other “metroidvania” titles in a similar vein exist even today and apart from Nigoro, only one other developer has consistently tried to replicate the magic of the game they clearly love a lot. Starting with UnEpic and now arriving at a logical conclusion of the journey with Pampas & Selene: The Maze of Demons. A game that serves as an unofficial sequel to The Maze of Galious.

Read more“Happy about: Pampas & Selene: The Maze of Demons”

Радий: Pampas & Selene: The Maze of Demons

Ви колись грали в The Maze of Galious? Я ні, але після мого першого знайомства з La-Mulana, яка була прямою наслідницею цієї класики від Konami, мені стало цікаво дізнатись більше про гру, і я хоча б подивився її проходження. Цього типу “metroidvania” ігор навіть зараз майже ніхто не створює і окрім Nigoro, я знаю лише про одного розробника, який постійно намагався зробити щось схоже на проект, який йому очевидно ще з дитинства запам’ятався. Ці спроби комерційно почались з UnEpic, а тепер, з виходом Pampas & Selene: The Maze of Demons, вони набувають певного логічного завершення, бо цей проект за сюжетом працює як неофіційне продовження The Maze of Galious.

Read more“Радий: Pampas & Selene: The Maze of Demons”

Happy about: Arzette: The Jewel of Faramore

Memes – that was the legacy of the infamous Nintendo licensed Zelda titles on the Philips CD-i. Not surprising, really, since both Link: The Faces of Evil and Zelda: The Wand of Gamelon were not very good games. But they did have bizarre and unconventional visual style, especially for their animated cutscenes, all of which became a popular source of the “YouTube poop” videos that used to be insanely popular in the late 2000s. So it’s interesting, how many people grew up knowing these titles, without ever playing them. Back in 2020 Seth Fulkerson (also known as Dopply) created unofficial remasters of both games running on GameMaker and featuring a lot of improvements that turned those titles into something that was at least playable and less frustrating. Those remasters, for legal reasons, are not available anymore so instead Dopply decided to create a game that would serve as a spiritual successor to those bizarre titles. And in doing so, managed to create a game that is genuinely enjoyable.

Read more“Happy about: Arzette: The Jewel of Faramore”

Радий: Arzette: The Jewel of Faramore

Меми – виключно за це запам’ятали ігри серії Zelda на Philips CD-i, які були випущені з офіційною підтримкою Nintendo. І це не дивує, бо Link: The Faces of Evil та Zelda: The Wand of Gamelon були доволі поганими іграми. Але при цьому, у них був дуже нетиповий візуальний стиль, особливо в заставках. Завдяки якому, ігри стали чи не найбільш популярним джерелом для так званих “YouTube poop” відео, які були неймовірно популярними в кінці 2000-их. Навіть смішно, що так багато людей виросли зі знанням цих ігор, навіть ніколи в них не граючи. В 2020-ому році Сет Фалкерсон (також відомий під ніком Dopply) створив неофіційні сучасні ремастери обох ігор на рушії GameMaker, завдяки чому у багатьох людей вперше виникла можливість пограти в ці ігри, причому в цій версії вони і виглядали, і грались набагато краще. З легальних причин, Dopply більше не розповсюджує ці ремастери, а тепер випустив абсолютно нову гру, яка намагається відтворити шарм тих проектів. І, на відміну від них, в цю гру дуже приємно грати.

Read more“Радий: Arzette: The Jewel of Faramore”