It’s been a while since I wrote on Assassin’s Creed games, haven’t it? I reviewed Assassin’s Creed Odyssey with all its DLCs 5 years ago and you might be wondering where did the review on Valhalla go? After all, so far I’ve been playing every single major entry in the series. Yes, I did play Valhalla. I did not finish it. I will never finish it. It’s insufferably boring and I was falling asleep while forcing myself to play. That’s the bonus review out of the way, let’s talk about Assassin’s Creed Mirage – a game that started development as a big expansion for Valhalla. A fate it thankfully avoided, because it’s quite good.
Tag: open world
Радий: Assassin’s Creed Mirage
Давно я нічого не писав про Assassin’s Creed, мабуть помітили. Огляд на Assassin’s Creed Odyssey та всі її DLC був 5 років тому, але з тих пір виходила Valhalla. І я до цього проходив та писав всі ігри серії. Так, я пограв в Valhalla. І не пройшов. І не планую проходити. Бо гра настільки нудна, що я почав засинати під час проходження і вирішив, що з мене досить. Ну а тепер, коли маленький огляд на жахливу гру закінчено, давайте поговоримо про Assassin’s Creed Mirage – проект, який спочатку був запланований як велике доповнення до Valhalla. Але на щастя, грі пощастило вийти окремим прикольним проектом.
Thoughts on: Like a Dragon: Infinite Wealth
Another year, another Like a Dragon game. It’s been this way for a while now, to be fair, and playing these titles is not tiring, even if a bit routine. Yet I can’t help but feel that the RGG team itself is starting to get tired and for all of the cool ideas and elements they put in these games, they might be dreaming to make a bunch of non-Like a Dragon games instead.
Infinite Wealth, or Like a Dragon 8, is the second jRPG entry in the series so far, focusing on party turn based combat instead of beat ’em up gameplay. And while it has a lot of really cool things and quality of life improvements over the Yakuza: Like a Dragon, I can’t say that I’ve enjoyed it much.
Думки про: Like a Dragon: Infinite Wealth
Ні року без Like a Dragon. Але студія RGG працює в такому режимі дуже давно, і хоча проходження проектів трохи почало ставати рутиною, вони ще не втомлюють. Мене, в плані, в от самих розробників, як мені здається, вже починає втомлювати. І я не здивувався би, якби насправді вони хотіли випустити десятки інших ігор з класними свіжими ідеями, замість нової частини Like a Dragon.
Infinite Wealth, або Like a Dragon 8, – друга гра серії в жанрі jRPG, з фокусом на покрокову бойову систему командою, замість beat ’em up. І хоча в цій грі є купа покращень в порівнянні з Yakuza: Like a Dragon, проходити цю гру мені не дуже сподобалось.
Happy about: Death Stranding Director’s Cut
When Death Stranding was first announced, no gameplay was shown, so no one knew what to think of the game. When the game was finally released in 2019 and you could play it, it was still hard to understand what this game is. A delivery person simulator in a post apocalyptic world with horror and sci-fi story, action adventure gameplay with stealth, light survival game mechanics and crafting in an open world? Huh? …Is it fun? This question will not be possible to answer until at least a few hours into the game, as it takes a while before you start getting into the pace it establishes and understanding if you like whatever this is or not. I think, I really liked it. But it also took me over 80 hours to finish it and have this answer.
Радий: Death Stranding Director’s Cut
Death Stranding анонсували без пояснення ґеймплею, тому ніхто не знав що від гри очікувати. В 2019-ому гра нарешті вийшла, люди в неї пограли, але все одно не могли описати що це взагалі таке. Симулятор кур’єра в пост-апокаліптичному світі з жахами та фантастикою в сюжеті, action adventure та стелс ґеймплеєм, легкими survival елементами та крафтінгом у відкритому світі? Як це взагалі працює? Чи воно цікаве? На останнє питання відповісти можна лише після декількох годин з грою, бо зрозуміти темп та основи гри одразу не вийде. Як і зрозуміти чи вам подобається в це грати. Мені здається, що гра мені дуже сподобалась. Але я це кажу після того як витратив на неї більше 80 годин.
Disapprove: Homefront and Homefront: The Revolution
There’s something fascinating about seeing two attempts at creating a game franchise fail so miserably as it happened with Homefront. I can understand why the publishers thought there was potential here – a franchise of FPS titles built around an idea of war happening on US soil. It could be provocative and novel and independently of quality of the end product guarantee to cause at least some uproar and publicity, positive or not. And its not like the attempts were the same, they tried approaching the same basic idea from rather different perspectives. Yet, both of them are very much not good and not worth playing at all.
Read more“Disapprove: Homefront and Homefront: The Revolution”
Розчарування: Homefront та Homefront: The Revolution
Дуже цікаво спостерігати, як ігрова серія намагається народитись двічі, і обидва рази провалюється. Саме це і відбулось з Homefront. Розумію, чому видавці бачили в цій ідеї потенціал – серія FPS ігор, яка побудована на тому, що США захопили і війна відбувається на їх землі. Звучить настільки зухвало, що навіть не важливо чи самі ігри будуть якісними чи ні, вони все одно отримають багато уваги, навіть якщо увага буде негативною. Цікаво і те, що дві спроби були дуже різними в своїх спробах передати одну й ту ж саму ідею. Але, на жаль, не дивлячись на цікавість всіх цих деталей, самі ігри виявились не дуже цікавими.
Read more“Розчарування: Homefront та Homefront: The Revolution”
Happy about: Like a Dragon Gaiden: The Man Who Erased His Name
Weird how I seem to be playing Like a Dragon games more often than I’ve ever played the typical Ubisoft games, but the burnout is far less noticeable… Seriously, though, RGG Studio has been putting out games set in this universe not just annually lately, but often with several games coming out the same year. And in situations like with this game, I’m not sure if there was the point. Not that I disliked Like a Dragon Gaiden, quite the opposite, but it does feel almost unnecessary at points…
Read more“Happy about: Like a Dragon Gaiden: The Man Who Erased His Name”
Радий: Like a Dragon Gaiden: The Man Who Erased His Name
Дивно, що я ігри серії Like a Dragon проходжу частіше ніж типові проекти Ubisoft, але втомлююсь я від них набагато менше… Але без жартів – RGG Studio вирішили випускати ці проекти майже кожен рік, а інколи (як цього року) навіть по декілька ігор за рік. Та у випадках, як з цією конкретною грою, я не певен навіщо вони це роблять. Тобто, Like a Dragon Gaiden мені сподобався, але інколи ця гра здається абсолютно не потрібною для серії, хоча б сюжетно…
Read more“Радий: Like a Dragon Gaiden: The Man Who Erased His Name”