open world – Klardendum

O tempora: Grand Theft Auto: San Andreas – The Definitive Edition

24/05/2025 24/05/2025

O tempora is a series of retrospective posts where I play games from ages before to see if they stood the test of time.

Grand Theft Auto: San Andreas was, in many ways, a huge change for the series. In some ways, it was the Metal Gear Solid 3 situation: you still saw the remnants of the previous identity, that evolved and remade itself over the course of the previous games, but you could also see what the future of the franchise is going to be. And people loved it, it is considered one of the best games of all time and… I never cared about it much. There was a lot in it I remembered liking, but also a lot more that frustrated me. So the revisit with The Definitive Edition was going to be curious. And it was – I did like the game more than I originally did. But I still don’t like it very much.

О часи: Grand Theft Auto: San Andreas – The Definitive Edition

24/05/2025 24/05/2025

О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.

Grand Theft Auto: San Andreas стала початком дуже кардинальних змін для серії. В певному сенсі, гра намагалась зробити те ж саме що робила Metal Gear Solid 3 для своєї серії. Вона все ще залишалась еволюцією ідей, які можна було побачити ще в перших частинах серії, але при цьому тут були великі зміни, які попереджали про майбутнє для цих ігор. Результат став неймовірно популярним і гру вважають однією з найкращих в історії. Але мені вона ніколи сильно не подобалась. Я пам’ятав про неї багато позитивного, але також і ще більше негативного. Тому проходження гри знову в версії The Definitive Edition не повинно було сильно змінити мою думку. Але змінило і гра мені сподобалась набагато більше. Хоча все ще не супер.

O tempora: Grand Theft Auto: Vice City – The Definitive Edition

18/05/2025 18/05/2025

O tempora is a series of retrospective posts where I play games from ages before to see if they stood the test of time.

While Grand Theft Auto has existed since 1997 and a lot of its basic structure and ideas remained the same to this day, Vice City was an important milestone in its development. Still full of crazy arcade-style elements, this was the first game to try focusing on a story, interesting characters and gameplay that was “grounded enough”. The second game of the “3D era”, a considerably smaller in scope follow up to GTAIII, it used to be my favorite entry in the series. And while revisiting it with the updated and extremely flawed Definitive Edition, I was glad that it didn’t age that poorly.

О часи: Grand Theft Auto: Vice City – The Definitive Edition

18/05/2025 18/05/2025

О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.

Хоча серія Grand Theft Auto існувала ще з 1997-го і більша частина її ключових елементів не змінились до сьогодні, Vice City була важливою частиною її еволюції. В цій грі все ще була купа шалених аркадних елементів, але саме з цієї частини Rockstar почали пробувати розповідати історії з цікавими персонажами і робити більш “реалістичний” ґеймплей. Це була друга гра ери 3D, і за розміром вона була відчутно менша за GTAIII. Та при цьому, я довго її вважав найулюбленішою в серії. І під час проходження гри знову, в доволі проблемній версії Definitive Edition, я був радий побачити, що гра все ще прикольна.

Thoughts on: Forza Horizon 5 (with 2 expansions)

21/02/2025 21/02/2025

For years now I’ve been told how Forza Horizon series are “arcade racing”, a type of racing games that defined the 1990s and most of 2000s, the one I used to like a lot. And for years I didn’t believe people and refused to try them out for myself. Well, now that I’ve played Forza Horizon 5, I feel much better knowing that I was right – it’s not an arcade racing game, not what it used to mean. And while it’s a pretty good title in many ways, and I’ve had a fair bit of fun playing the game, it also made me feel very depressed about the current state of the genre I used to find so relaxing.

Думки про: Forza Horizon 5 (з 2 доповненнями)

21/02/2025 21/02/2025

Роками мені казали, що серія Forza Horizon – це “аркадні гонки”. Це був мабуть найпопулярніший тип гоночних ігор в 90их та 00их, і я обожнював в них грати. Роками я не вірив цим твердженням і відмовлявся грати в серію, аж поки не вирішив пограти в Forza Horizon 5. І тепер я знаю, що був правий і ця серія дійсно не “аркадна”, хоча б в тому сенсі, що це означало раніше. І хоча гра все одно доволі прикольна, і мені в цілому багато що в ній сподобалось, в результаті я все одно засмучений станом жанру на сьогодні та сумую за часами, коли знаходив його розслаблюючим.

Happy about: Assassin’s Creed Mirage

07/11/2024 07/11/2024

It’s been a while since I wrote on Assassin’s Creed games, haven’t it? I reviewed Assassin’s Creed Odyssey with all its DLCs 5 years ago and you might be wondering where did the review on Valhalla go? After all, so far I’ve been playing every single major entry in the series. Yes, I did play Valhalla. I did not finish it. I will never finish it. It’s insufferably boring and I was falling asleep while forcing myself to play. That’s the bonus review out of the way, let’s talk about Assassin’s Creed Mirage – a game that started development as a big expansion for Valhalla. A fate it thankfully avoided, because it’s quite good.

Радий: Assassin’s Creed Mirage

07/11/2024 07/11/2024

Давно я нічого не писав про Assassin’s Creed, мабуть помітили. Огляд на Assassin’s Creed Odyssey та всі її DLC був 5 років тому, але з тих пір виходила Valhalla. І я до цього проходив та писав всі ігри серії. Так, я пограв в Valhalla. І не пройшов. І не планую проходити. Бо гра настільки нудна, що я почав засинати під час проходження і вирішив, що з мене досить. Ну а тепер, коли маленький огляд на жахливу гру закінчено, давайте поговоримо про Assassin’s Creed Mirage – проект, який спочатку був запланований як велике доповнення до Valhalla. Але на щастя, грі пощастило вийти окремим прикольним проектом.

Thoughts on: Like a Dragon: Infinite Wealth

16/08/2024 16/08/2024

Another year, another Like a Dragon game. It’s been this way for a while now, to be fair, and playing these titles is not tiring, even if a bit routine. Yet I can’t help but feel that the RGG team itself is starting to get tired and for all of the cool ideas and elements they put in these games, they might be dreaming to make a bunch of non-Like a Dragon games instead.

Infinite Wealth, or Like a Dragon 8, is the second jRPG entry in the series so far, focusing on party turn based combat instead of beat ’em up gameplay. And while it has a lot of really cool things and quality of life improvements over the Yakuza: Like a Dragon, I can’t say that I’ve enjoyed it much.

Думки про: Like a Dragon: Infinite Wealth

16/08/2024 16/08/2024

Ні року без Like a Dragon. Але студія RGG працює в такому режимі дуже давно, і хоча проходження проектів трохи почало ставати рутиною, вони ще не втомлюють. Мене, в плані, в от самих розробників, як мені здається, вже починає втомлювати. І я не здивувався би, якби насправді вони хотіли випустити десятки інших ігор з класними свіжими ідеями, замість нової частини Like a Dragon.

Infinite Wealth, або Like a Dragon 8, – друга гра серії в жанрі jRPG, з фокусом на покрокову бойову систему командою, замість beat ’em up. І хоча в цій грі є купа покращень в порівнянні з Yakuza: Like a Dragon, проходити цю гру мені не дуже сподобалось.