Зачарований: Sword of the Sea

Journey від thatgamecompany вже більше десяти років вважають класикою, кульмінацією всіх ідей компанії, з якими вони експериментували до того. Після виходу проекту з команди пішло декілька людей, які створили нову студію Giant Squid, яка випустила Abzû – їх перший проект, який любили, але не настільки, наскільки Journey. Що дуже сумно, бо я вважаю гру однією з найбільш атмосферних і при цьому з дуже прикольним відчуттям руху. Наступним проектом студії стала The Pathless, в якому теж був дуже прикольний рух, але гру я не пройшов. Як на мене, в ній була дуже невдала спроба змішати відкритий світ з лінійною красою Abzû, в результаті чого, гра відчувалась просто нудною. Але з тих пір пройшло ще декілька років і вони вирішили поєднати всі ідеї в одну і випустити Sword of the Sea, яка виявилась дуже класною.

Як і всі інші проекти від цих розробників, ця гра більше не про механіки, як про неймовірно красиві та атмосферні локації та ситуації, які ви поступово досліджуєте під красиву музику. Але тим не менш, як і в інших проектах Giant Squid, рухатись по локаціям дуже прикольно. Цього разу розробники взяли за основу скейтбордінг (чи сноубордінг, мабуть), тому ви не просто дуже швидко рухаєтесь, але ще й можете робити різні трюки. Є навіть бали, які даються за ці трюки та інші речі і можна пробувати отримати найкращий результат, але на старті гри це все заховане в різних меню паузи, щоб інтерфейс залишався чистим. Повернулись в цій грі і різні механіки, які раніше зустрічались в минулих проектах розробників, а загальна структура гри стала більш відкритою, як і в The Pathless, але цього разу ця відкритість більш обмежена, щоб рівні відчувались як в Journey, але може трошки більшими. Та розмір ніколи не заважає, бо пересуватись по рівню ви будете швидко, а час від часу робити якісь трюки просто прикольно.

Але якщо ви знаєте такий тип ігор, то знаєте що очікувати, і чого не очікувати. “Складної” гри тут нема – трюки дуже прості, навіть в додаткових зонах, які повністю присвячені цього, де повинно бути складно їх робити. Дуже легко майже випадково зламати всю систему рахування балів і отримати в сотні разів більше, ніж гра очікує. То ж, якщо ви сподівались, що гра буде складною, то не варто, гра не про це. Платформінг тут теж інколи занадто не точний, хоча гра інколи очікує від вас майже ідеального виконання певних рухів при дослідженні та для знаходження необов’язкових елементів. Сюжет тут дуже простий – це, фактично, казка чи легенда, і я розумію, якщо деяким гравцям це не здається цікавим. Але якщо правильно налаштуватись на те, чи гра насправді є, то грати в неї дуже приємно.

І також варто зазначити, що гра не вийшла як якась “покращена версія” одного з минулих проектів розробників – це дуже самостійна гра, яка просто має елементи інших проектів, але не намагається ними бути. Візуально вона просто неймовірна і це, мабуть, найкраще використання Unreal Engine 5 для створення стилізованої картинки на сьогодні. Музика дуже красива. Досліджувати локації цікаво… Якщо вам подобаються “такі ігри”, то обов’язково пограйте в Sword of the Sea.