Коли Katamari Damacy REROLL викотилась в цифрові магазини, я із неймовірним задоволенням її пройшов. І тоді моєю основною критикою була відсутність рівнів We ♥ Katamari, бо я вважав, що було б набагато краще зробити одну гру з обох частин серії. Але тепер окремо вийшла і We Love Katamari REROLL, в якій виправили багато проблем першого ремастеру, додали декілька нових рівнів у вигляді Royal Reverie і, на жаль, також з’явились проблеми нові.
Як і перша частина серії, Katamari Damacy, або її ремастер, ґеймплей у цьому проекті дуже незвичайний, але також дуже простий, веселий і захопливий. Ви Принц Всього Космосу і вас постійно відправляє на всілякі завдання ваш батько Король Всього Космосу. Та всі ці завдання про “радість Катамарі” – катання кульки, на яку прилипають предмети по яким ви прокотитесь. Предмети будуть чи не будуть липнути в залежності від розмірів предмету і кульки, тому зазвичай хоча б однією з основних задач в кожній місії виступає потреба зробити кульку Катамарі якомога більше за обмежений час.
Та на відміну від першої частини, у We Love Katamari набагато більше різноманітних задач в місіях і часто створення найбільшого Катамарі не є основною. Є рівні з декількома стадіями завершення, де ви можете виконати основну задачу майже одразу, а можете спробувати спочатку зробити щось ще і часто найскладніші задачі в таких рівнях дійсно дуже складні. Виконуючи такі складні завдання ви будете відкривати більше всіляких прикольних елементів гри і в цій новій версії зазвичай саме так стають доступними нові рівні з Royal Reverie, в які ви граєте в ролі Короля Всього Космосу, якому його батько давав ще більш складні завдання (більшість з яких основані на милих заставках з основної частини гри).
Найбільшою проблемою цього релізу я б назвав декілька технічних проблем, які або залишились з оригінальної версії, або взагалі з’явились саме в новій і не існували в оригінальній грі для PS2 2005-го. Великою новою проблемою є дуже обмежена відстань, на якій з’являються інтерактивні об’єкти, що деякі з місій робить складніше, бо ви не можете на відстані зрозуміти, чи варто вам котити Катамарі кудись, чи ні, бо предметів ви не бачите, але вони з’являться якщо ви будете ближче. Інколи гра також дуже дивно підвисає, після чого продовжує працювати без жодних пояснень чи попереджень. А з PS2 в грі залишились маленькі екрани завантаження, які виникають на певних рівнях кожен раз, коли ви стаєте більше певного розміру. Для 2005-го це було зрозуміло, але в 2023-ому це виглядає дуже дивно, але хоча б прикольні коментарі від Короля під час завантаження завдяки цьому рішенню залишились.
Але якщо проігнорувати ці проблеми, то гра чудово працює і всі покращення з ремастеру першої гри тут теж є. Причому в Katamari Damacy REROLL (коли я її проходив) чомусь не було автоматичного збереження гри, але в We Love Katamari REROLL його теж додали. Візуально гра все ще неймовірна і ремастер робить їх навіть краще (і краще з перший ремастер). Музика тут незабутня і складно не почати їй підспівувати. Та управління трохи незручне, але це завжди було особливістю серії і мені складно уявити, як би його можна було зробити краще.
Я з радістю пройшов We Love Katamari REROLL+ Royal Reverie і якщо треба вибирати між двома цими ремастерами (або навіть оригінальними версіями), мені ця гра подобається набагато більше. Тому, якщо ви ніколи не грали в серію, то я би рекомендував починати саме з цієї гри. Але все одно варто пограти в обидві, особливо тепер, коли це стало дуже зручно. Чарівні проекти.