Мої відносини з серією Ace Attorney доволі дивні. З одного боку, мені подобається перша частина і інші дві гри першої трилогії теж прикольні. З іншого боку – співвідношення пригодницької частини та сюжетної візуальної новели в цих іграх мені ніколи не подобалось, бо в них завжди забагато тексту, а ґеймплейна логіка завжди займає друге місце після сюжету. Саме тому я пройшов лише декілька годин The Great Ace Attorney Chronicles, після чого мені стало дуже нудно. А другу трилогію основної серії я повністю проігнорував. І не був впевнений, чи хочу грати в Ace Attorney Investigations Collection. Але демо версія показала мені, що ця гра набагато більше часу витрачає саме на розслідування і пригодницький ґеймплей, тому я вирішив її пройти. І радий, що пройшов, бо Ace Attorney Investigations: Miles Edgeworth мені сподобалась більше за всі ігри серії. В яку я, скоріш за все, більше ніколи грати не буду.
Якщо з іграми Ace Attorney ви не знайомі, то я спробую описати. Це пригодницькі ігри, які презентують більшу частину себе в форматі візуальної новели і фокусуються на дуже драматизованому судовому процесі. Всі частини серії, окрім цієї колекції, майже повністю зосереджені саме на цій драмі в залі суду, і лише інколи дають розслідувати за його межами. Але зазвичай це розслідування лінійне, просте і примітивне. Більша частина ґеймплею в них про перехресний допит свідків, для знаходження в них конфліктів або неправди, та коректне і вчасне використання доказів. І як я вже написав, це означає купу тексту та експозиції, тому ігри сприймаються більше як трохи інтерактивні історії, а не як пригодницькі ігри. Мені все одно сподобалась оригінальна трилогія, особливо перша гра, але хоча в ній вистачало цікавих моментів та неочікуваних поворотів, чим далі, тим менш логічним ставав ґеймплей. І сюжети перетворювались з трохи абсурдних, але веселих, на повністю тупий фарс.
Серія Ace Attorney Investigations відходить від цього стандарту. Як можна здогадатись з назви, вони акцентують саме розслідування, під час якого ви досліджуєте місце злочину, допитуєте свідків та формуєте логічні зв’язки між зачіпками. Якщо ви грали в ігри зі схожим фокусом, типу ігор про Шерлока Голмса, Detective Grimoire чи L.A. Noire, то розумієте як це відбувається, просто тут це трохи спрощено. Але при цьому не настільки, щоб у вас не було відчуття, ніби гра за вас все вирішує. Перехресний допит теж залишився, але тепер відбувається за межами суду і зазвичай допомагає вам отримати більше важливої інформації від свідків, але також може використовуватись для звинувачення когось. Майлз, звичайно, сам не поліцейський, але якщо підштовхне підозрюваного признати свою провину перед свідками, то у поліцейських потім менше роботи.
Але тут варто зауважити, що ігор в колекції дві, але пройшов я тільки першу (я поясню чому нижче). І все одно вважаю, що колекцію варто купити лише заради Ace Attorney Investigations: Miles Edgeworth. Гра не без своїх проблем, а остання справа занадто довга та абсурдна, але навіть в ній вистачає класних моментів. Тоді як всі інші справи тут просто чудові, як в плані оповідання, так і в плані ґеймплею та загального темпу гри. Розслідування захопливі, логічні, класно подані (хоча і шкода, що всі вони про вбивства) і більшість моментів, де гра очікує від вас якоїсь відповіді, відповідь дійсно логічно зрозуміла, а не просто те, що розробники захотіли. Проходити цю гру, мабуть, варто після проходження оригінальної трилогії, але навіть без цього вам сподобається грати. Звичайно, це не Ghost Trick: Phantom Detective, яка взагалі феноменальна, але все одно ця гра точно варта вашого часу. Особливо, якщо вам подобаються ігри про розслідування або серія Ace Attorney.
А потім я одразу сів проходити Ace Attorney Investigations 2: Prosecutor’s Gambit і вже на середині другої справи не витримав. Навіть якби в гру не додали нову жахливу механіку “ментальних шахів” (а це, мабуть, найгірша реалізація “діалогового бою”, який я бачив) сюжет тут стартує з частиною гриму клоуна на обличчі, а до того моменту, де я її закинув, вона давно перестала бути клоуном, а перетворилась на повний цирк. Все тут набагато гірше з точки зору і логіки, і характерів персонажів, і загального сюжету. Плюс, судячи з того, що я пройшов, гра перестала бути про дослідження місця злочину, і стала набагато більше акцентувати саме діалоги та ці дурні “шахи”. Тож я не витримав, перестав грати і не думаю, що колись до неї повернусь.
Але я вже написав вище, що цей реліз міг бути просто перевиданням Ace Attorney Investigations: Miles Edgeworth, і його все одно варто було б взяти. Може не за повну ціну, яку виставили колекції, але… якщо чесно може і за повну ціну. Шкода, що серія в цілому мене не так захоплює, як інших. І судячи з відгуків фанатів серії, саме друга гра (яку я не витримав) їм подобається більше… Якщо ви більше як я, і вам більше до вподоби прикольні пригодницькі ігри, то навіть якщо вам раніше не подобався Ace Attorney, вам варто спробувати першу гру з цієї колекції. На щастя, є демо версія, тож можна спочатку перевірити її. Я радий, що спробував.