Повертаючись в Torchlight II

Повертаючись в Torchlight II

Тоді як перша частина Torchlight вийшла в період, коли “Diablo-подібних” action RPG майже не виходило, Torchlight II вийшла в 2012-ому, коли ринок виглядав інакше. Було декілька вже анонсованих і очікуваних ігор в цьому стилі і також два нових дуже великих релізи. Diablo III вийшла того ж року і хоча у неї було багато критиків, бренд не загубив своєї важливості. Тоді як Borderlands 2, хоча гра і не повністю того ж жанру, вийшла за декілька днів до Torchlight II і аудиторія “лутер шутерів”, яку набрала перша Borderlands, трохи співпадала з аудиторією Diablo-клонів. Та на щастя, Torchlight II не був забутим і гра отримала багато позитивних відгуків, на які вона заслуговувала. Я теж писав тоді про гру позитивно, тому подивитись на проект через 10 років було дуже цікаво.

Torchlight II, review, огляд Torchlight II, review, огляд Torchlight II, review, огляд

Для початку про найочевидніше – оскільки перша частина Torchlight була фактично повним переосмисленням історії і ідей першої Diablo, то більшість людей очікували, що сіквел буде копією Diablo II. Чим вона і була. Що навіть шкода. Сюжет тут майже повністю повторює ідеї DII, просто набагато менш атмосферний та цікавий. Але на відміну від першої Torchlight, тут хоча б сюжет грає якусь роль і інколи буває навіть дійсно прикольним. Тобто, тепер гра не просто механіки, які трохи прикрасили наративом, який випадково згенерився в грі. Більш того – останній великий Акт гри доволі прикольний і атмосферний і там навіть є квести які більш сюжетні. Але цього в грі дуже мало.

Torchlight II, review, огляд Torchlight II, review, огляд Torchlight II, review, огляд

А ось ґеймплей покращився у майже всьому. Так як (знову як в Diablo II) акцент зміщений з підземель на більш відкриті локації, то і проблема першої частини з бійками на різних за висотою поверхнях майже ніколи більше не виникає. Як і загальні проблеми з shift+атака – їх майже нема. Бій і навички відчуваються приємніше і виглядають крутіше. Тварин-напарників стало набагато більше і їх можливості сильно стали ширше. Портали в місто тепер ніколи не зникають і один залишиться активним поки ви не відкриєте інший. Навіть після завантаження збереженої гри вони залишаються, що робить дослідження локацій набагато приємніше ніж в багатьох інших іграх жанру. Навички, можливості і ігрові механіки багато в чому стали краще, а нові ігрові класи (які тепер ще і візуально можна змінити під себе) дуже приємно використовувати.

Torchlight II, review, огляд Torchlight II, review, огляд Torchlight II, review, огляд

Але основи гри все одно залишаються класичними Diablo-подібними. І як в першій частині (та Borderlands, насправді) тут дуже великий акцент на підбір всього з підлоги на продаж, що мені все ще здається не найцікавішим фокусом, який може бути у грі такого жанру. Ну і скільки б ви не критикували Diablo III за те, наскільки всі ідеї там спростили і наскільки там неважливо, як ви прокачуєте персонажа, оскільки ви в будь-який момент можете змінити свій білд, все ж таки всі класи в тій грі дуже різні. І загальний стиль гри та навички побудовані навколо унікального для класу ресурсу, на відміну від класичної “мани”. Torchlight II намагається зробити щось схоже, але при цьому залишаючи і ману, але результат не настільки цікавий.

Torchlight II, review, огляд Torchlight II, review, огляд Torchlight II, review, огляд

З іншого боку, в грі нема “непотрібних” характеристик і всі вони корисні для кожного класу, просто з різних причин. Зброя та броня тут також доступна в залежності від рівня персонажу або перевірки на характеристику, а значить що ви можете робити фокус на певний стиль (і найкориснішу для цього характеристику) і користуватись більш потужними предметами “раніше ніж можна”. У кожного класу також є спеціальна система “комбо”, яка працює для кожного з них по-різному. В Diablo III “комбо” дає лише бонуси для досвіду та швидкості, тоді як в Torchlight II ця система дає набагато більше і в залежності від вашого стилю проходження, ви можете більше акцентувати саме цю механіку. І все ж таки, оскільки деякі можливості у класів між DIII та TII майже ідентичні, їх можна напряму порівняти і Diablo III частіше робить з ними щось дійсно незвичайне і прикольне.

Torchlight II, review, огляд Torchlight II, review, огляд Torchlight II, review, огляд

Та багато людей як раз і хочуть чогось дуже знайомого і звичного, і величезний плюс Torchlight II в тому, що не дивлячись на величезну кількість свіжих інтерпретацій класики, гра все одно працює так як ви очікуєте від Diablo-подібної action RPG, а не перетворюється на щось інше. І робить вона це дуже якісно і захоплююче, майже без серйозних помилок. Майже, бо останнє підземелля тут дуже нудне і чомусь повертає частину проблем, за які я критикував першу гру. Ця частина гри дуже коротка і після цього відкриваються всілякі бонуси включаючи нову гру плюс. В якій і нові підземелля і квести стають доступні в наступному проходженні, і з’являються нескінченні підземелля, як це було і в першій частині. Та відправляти персонажів “на пенсію” тут вже не можна.

Torchlight II, review, огляд Torchlight II, review, огляд Torchlight II, review, огляд

Без настрою грати в класичне вбивство ворогів клацанням мишею в Torchlight II грати може і не захотітись. Але якщо настрій є, то цей проект досі один з найкращих для таких простих але захоплюючих цілей. Багато схожих ігор намагались стати чимось “більшим”, ніж просто Diablo клон, але в процесі розробки “відкотились” назад до примітиву (наприклад The Incredible Adventures of Van Helsing чи Grim Dawn). А Torchlight II не цурається свого коріння, знає що хоче залишатись дуже простою грою і робить це максимально приємним і прикольним процесом. Шкода, що після цього серія, фактично, вмерла. Але ніхто можливість знову пограти в Torchlight II поки не забрав.

If you have found a spelling error, please, notify us by selecting that text and pressing Ctrl+Enter.

Subscribe
Notify of
guest

0 Comments
Inline Feedbacks
View all comments

Spelling error report

The following text will be sent to our editors: