Думки про: Phonopolis

Amanita Design – це маленька чеська студія, яка давно сформувала свій стиль і мають свою аудиторію. Їх Samorost була не так “пригодницькою грою”, як просто прикольною інтерактивною іграшкою, в якій була певна “історія”, але акцент був на прикольну взаємодію зі світом і класні звуки та музику. Але починаючи з 2009-го року та виходу Machinarium, їх першого комерційного проєкту, вони стали відомими на весь світ. І сама Machinarium була більш традиційною point and click пригодою з акцентом на загадки. З тих пір, їх проєкти постійно змінюють акцент – інколи вони роблять щось більш традиційне і про загадки, інколи щось просто прикольне і веселе. Мені зазвичай більше подобаються їх ігри, які підпадають під другу категорію і я вважаю Chuchel та Botanicula їх найкращими релізами. Але мені все одно цікаво грати в усе, що вони випускають і просто насолоджуватись красивим візуальним стилем та завжди класною музикою. Phonopolis, на жаль для мене, виявилась грою про загадки. Але вона все одно прикольна.

Як зазвичай, хоча Phonopolis і працює як point and click пригода, зовсім традиційною її назвати складно. Студія любить робити взаємодію зі світом в іграх напряму, тобто не персонаж щось робить, а гравець своїм курсором щось робить, і це допомагає персонажу. Це майже ніколи не пояснюється в самому сюжеті (чи гравець представляє якусь потойбічну силу, чи це просто ігрова абстракція), але головне що сама ця взаємодія зазвичай дуже прикольна і тактильна. Візуально гра чудова, і саундтрек теж дуже приємний, хоча на мою думку і не один з найкращих від Floex. Ну і якщо вам подобаються пригоди про загадки, то вам і сам ігровий процес, мабуть, сподобається сильно. Мені він був в цілому “нормальний”, хоча я вважаю, що загадки, які ближче до фіналу гри, були не завжди достатньо зрозумілі.

Сюжет цього разу нагадує про жахливе життя 20-го сторіччя в східноєвропейській країні під комунізмом. Тому, тут дуже багато сценок чи просто елементів, які я зі свого досвіду впізнавав як дуже прикольну сатиру. Для тих, хто не застав ті часи, чи взагалі з іншої частини світу, можливо це все буде менш зрозуміло і смішно. Але в будь-якому випадку, сюжет тут не так акцентує паралелі з реальною історією, як дивиться на типові проблеми людства і організації людей. І фінал чудово передає основну позицію гри.

Іншими словами – якщо вам подобаються ігри Amanita Design, які більше акцентують загадки, як Machinarium, то і ця гра вам сподобається. Лише рідкі баги, які я зміг виправити простим виходом в головне меню і запуском гри знову, будуть інколи погіршувати досвід. Але якщо у вас смаки ближче до моїх, і ви очікуєте чогось ближчого до Botanicula, то Phonopolis може здатись трохи нудною. Але все одно дуже красивою і прикольною пригодою.