Декілька років тому на ПК несподівано вийшла Marvel’s Spider-Man Remastered, яку я одразу вирішив пройти, хоча ігри з відкритим світом мені не так часто подобаються. Але гра виявилась дуже класною і стала для мене новим показником того, як робити захопливі ігри у відкритому світі. Пересуватись по світу було приємно, подача побічних завдань та розкриття основних місій було класно продуманим і гра в цілому ідеально підходила під персонажа. Трохи пізніше вийшла Marvel’s Spider-Man: Miles Morales, яка була майже настільки ж класною, але також відчувалась як повторення того ж самого без повного виправлення проблем, які існували в першій грі. А тепер я зміг оцінити Marvel’s Spider-Man 2, яка одночасно найкраща частина серії, але також при цьому трохи втрачає характеру в порівнянні з першими двома частинами.
Якщо ви не грали в минулі ігри – обов’язково пограйте, вони того варті. Але швиденько поясню чим вони цікаві. Обидві були action adventure у відкритому світі з дуже захопливим переміщенням по світу (бо ви ж граєте за Людину-Павука), beat ’em up боями (з механіками основаними на системі з Batman: Arkham) і трохи менш часто виникаючими сегмантами стелсу (який теж нагадував Batman: Arkham). Нова частина розвиває всі ці аспекти. Літати на павутинні по Нью-Йорку навіть прикольніше, хоч в це складно повірити, і окрім павутини ви також тепер можете просто літати в повітрі якийсь час. А коли ви відкриваєте швидке переміщення до району, то це переміщення майже миттєве з мапи одразу в ґеймплей. Просто літати по місту все ще – найприємніша частина гри, тому той факт, що вона стала навіть краще – це величезний плюс.
Але й бойову систему оновили. Вона не стала набагато краще і все ще більш функціональна, ніж прикольна, бо вона основана на елементах, які просто далеко не заведеш (як це і вийшло з Batman: Arkham), але структура бійок стала краще і самі типи ворогів та ваші прийоми просто краще продумані. Бої все ще можуть бути відносно складними навіть на нормальній складності, але тепер це дійсно цікавий тонкий баланс між тим, наскільки круті речі ви можете робити, і тим, наскільки швидко все може почати розвалюватись, якщо ви починаєте робити помилки. Навіть битви з босами в цій частині стали непоганими, інколи навіть майже прикольними. В минулих іграх вони були жахливі, і майже як погані QTE, але тепер вони відчуваються як нормальні битви. Хоч все одно занадто довгі.
Стелс теж став краще. Додались нові можливості, сам стелс став трошки краще працювати і я жодного разу не зробив щось, що відзначалось безпечним, що все одно викликало реакцію від ворогів, на від міну від першої частини. Зміни з прокачкою персонажу одночасно і краще і просто дивніше. Наприклад, костюми тепер стали повністю декоративними і спеціальні прийоми треба відкривати окремо. Може людям так більше подобається, але я через це майже ніколи не змінював костюми, на відміну від минулих частин. Побочні завдання, які і раніше були класні, стали ще більш різноманітними і прикольними і дають повноцінні побочні сюжетні лінії.
Раз я вже почав писати про сюжет – він чудово оповідається і більшість персонажів класні, але… Проблема не так з грою, як з тим, що це вже друге продовження і тому вони не могли повторювати, що робили раніше. Хоча структура першої гри була найбільш ідеальною для персонажу, повторювати те ж саме вони явно не хотіли, бо гравці почали б нити. Але чим далі сюжет відходить від того, що Людина-Павук просто допомагає людям в місті, а супер злодії та кінець світу майже ніколи не трапляються, тим менш цікавим персонаж стає. Плюс, перший основний злодій в цій грі настільки нецікавий, що мені навіть дивно, навіщо він був. Ніякої харизми чи будь-яких цікавих елементів – просто мудило, який хоче вбивати. Що нормально описує русню, якою він є, звичайно, але це гра про супергероїв і від злодіїв очікуєш чогось більш захопливого. Хочеться злодія, якого або прямо ненавидиш, або якому співчуваєш. Але цей Крейвен просто ніщо.
Окрім менш збалансованого оповідання є і інші проблеми. Боси все ще занадто затягнуті. Деякі з побічних задач побудовані так само, як і задачі в минулих іграх, які вже тоді не працювали і все ще не працюють – варто було б вже зупинитись. Деякі з нових міні-ігор дуже погані. Нічого зовсім жахливого в цій частині нема, але все одно вистачає речей, які просто бісять.
ПК порт цього разу теж вийшов з проблемами. В мене гра не вилітала і працювала в цілому нормально. Але візуальні баги зустрічались і деякі частини гри явно працювали не зовсім так, як треба. Все ж з цією грою Insomniac явно дуже сильно технологічно штовхали залізо з точки зору швидкості завантаження елементів та динамічності освітлення і не всі потенційні рекомендовані конфігурації ПК це нормально витягують. Тому час від часу ви теж будете помічати просідання кадрів чи паузи, коли гра робить якийсь супер шалений по швидкості перехід між декількома зовсім візуально різними локаціями.
Marvel’s Spider-Man 2 могла б бути просто найкращою частиною серії, і була б нею, якби була першою. Але більшість проблем в грі існують виключно тому, що це продовження і повторювати речі з минулих частин розробники явно не хотіли, навіть коли минулі частини вже зробили так, що краще не зробити. То ж, гра з проблемами, але все одно при цьому одна з найкращих ігор з відкритим світом на сьогодні. Враховуючи виключно ґеймплей, я майже готовий рекомендувати цю частину сильніше, ніж перші дві. Але враховуючи наскільки ідеальною була структура першої гри, вибрати одного переможця неможливо. Тому краще пограйте в усі, бо вони всі прикольні.















Spelling error report
The following text will be sent to our editors: