О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.
Call of Cthulhu: Dark Corners of the Earth з початку була корявою грою. Вона вийшла в 2005 на Xbox і півтори роки пізніше на ПК і вже тоді виглядала не дуже, була повна багів і дуже погано збалансованих сегментів. Але не дивлячись на ці проблеми, її любили за неймовірну атмосферу і велику кількість незабутніх моментів та ідей, які в інших іграх не зустрічались. Мені гра теж подобалась, але я був майже впевнений, що проходити її знову буде дуже важко через всі її проблеми. Та треба було, тому, я встановив її і пройшов щоб дізнатись як вона сприймається в 2022-ому.
Як можна здогадатись з назви, цей проект оснований на рольовій грі Call of Cthulhu яка, в свою чергу, основана на творах Лавкрафта, а саме так званих Міфів Ктулху. І під час довгої шестирічної розробки в цій грі планували дуже багато механік і концепцій, які можна знайти в настільних рольових іграх. На жаль, амбіції Headfirst Productions були занадто великими для бюджету Dark Corners of the Earth, тому гру зробили простіше. Але навіть в фінальній версії проекту постійно відбувається щось неочікуване. В грі змішали багато різноманітних механік. Тут і FPS, і stealth, і пригоди, і дослідження в місті, і складна система лікування ран, і окремі механіки на утримання головного герою в здоровому глузді. Гра також була однією з перших від першої особи, в якій інтерфейс майже повністю прибрали – того ж року вийшла ще Peter Jackson’s King Kong, яку вихваляли за ті ж самі рішення. На сьогодні таке можна побачити багато де, але в 2005-ому відсутність прицілу в центрі екрану в грі від першої особи була неочікуваною.
Як ви вже мабуть здогадуєтесь, в різних главах гри ґеймплей настільки різний, що все згадати складно. Гра починається більше схожою на пригодницький проект, з дослідженням міста. Потім несподівано починається стелс і лише через декілька годин ви нарешті отримуєте зброю і можете захищатись. Але навіть після цього в грі достатньо змін, щоб не перетворитись на FPS. І рівні тут постійно різні, і вороги несподівані, і задачі зазвичай не повторюються. Для горору це дуже корисно, оскільки навіть коли головний герой гри буде намагатись залишатись спокійним, коли відбувається щось неочікуване, ви, скоріш за все, будете шоковані.
На жаль, така непередбачуваність викликає і проблеми. Як приклад – в грі є момент, коли на вас починає полювати місто і вам треба втекти. Цей момент пам’ятають всі, хто колись проходив гру. І на жаль не лише тому, що він шокуючий і прикольний, а і тому, що баланс в ньому зроблений таким чином, що ви повинні знати що робити і будь-яка помилка може призвести до смерті. Так, коли гравцям несподівано необхідно стрибати над прірвами складно не злякатись. Але через декілька смертей, той факт, що останній чекпоінт був далеко почне набридати. Чи коли у вас вперше з’являється фактично типовий FPS рівень на фабриці і ви бігаєте і стріляєте по ворогам, намагаючись вирішити основні проблеми на шляху. Це прикольно, але той факт що патрони дуже обмежені, а вороги нескінченні – вже не так прикольно. В цій грі дуже багато ситуацій, де вас кидають посеред небезпеки і ви майже гарантовано помрете, або будете серйозно поранені ще до того, як зрозумієте що взагалі відбувається. Навіть якби механіки і контроль над персонажем були на висоті, це би набридло, але у гри і з цим проблеми. Вона різноманітна, так, але жоден зі своїх елементів вона не робить дійсно добре. Ну а ефекти втрати розуму тут настільки агресивні, що ви інколи не будете бачити що відбувається, а інколи вас буде нудота від того як екран качає і розмазує.
І до цих вже існуючих проблем час додав нові. Я проходив гру знову у версії з GOG, в якій найбільша кількість вбудованих виправлень. Але навіть в неї неможливо грати без патчу DCoTEPatch, який виправляє більшість проблем. Більшість, але не всі. У вас все одно буде декілька моментів де треба виконувати неймовірно точні танці з управлінням, щоб гра не вилетіла, або ігнорувати декілька необов’язкових кімнат, бо в них гра просто висне. Плюс, в мене навіть з цим патчем не виправилась відома ще з реліза проблема, коли в кінці гри у вас недостатньо часу, щоб втекти, бо на ПК швидкість персонажа просто повільніша, ніж повинна бути. Цей патч має чітерські можливості, і завдяки ним я збільшив швидкість персонажу, і лише тоді зміг пройти гру до кінця.
Не дивлячись на купу проблем, я все одно з радістю пройшов Call of Cthulhu: Dark Corners of the Earth знову. Не впевнений, що захочу зробити це знову. І також не певен, що є сенс робити прямий рімейк гри – мені здається, що краще зробити нову історію по ліцензії, навіть якщо її елементи будуть повторювати цю гру. Але вона все одно досі чарує і в ній дійсно багато прикольних ідей. Вона точно набагато краща за жахливий Call of Cthulhu з 2018… Якщо ви раніше не грали в цей проект, або грали але у вас тепер менше терпіння на настільки криві проекти, я би все одно рекомендував подивитись на Dark Corners of the Earth, але точно з DCoTEPatch. І раз ви його будете використовувати все одно – не соромтесь увімкнути God mode і пройти гру заради сюжету і атмосфери. Головне – не купуйте на Steam, а беріть на GOG, бо то найкраща з зараз доступних версій.