Klardendum – Kain Klarden's gaming and variety blog. | Кейн Кларден і його блог про ігри і всілякі інші штуки..

Few notes on: Videogame music 2024

19/03/2025 19/03/2025

Fourth year of me writing about wonderful soundtracks in gaming while listening to Ukrainian Air Force protecting my life from russian missiles and killer drones behind the windows. I’m starting to get slightly angry at games that include air raid sirens in their soundscape, which is somewhat funny, but also a bit sad.

But speaking of games like that, Silent Hill 2 remake from last year is not even going to be included in the list because the original had a better soundtrack and was included last time. Plus, Akira Yamaoka composed one of his best soundtracks last year for a different game you will find listed. Anyways, as usual, I am listing the games and their soundtracks that I’ve played or re-played since the last time I’ve done this type of an article last year. This time it was about the same amount of new titles and re-releases. And while re-releases do win in numbers, a few of the new games had soundtracks that are bound to become instant classics.

Вільні нотації про: Музику в іграх 2024

19/03/2025 19/03/2025

Ось вже й четвертий рік пішов, як я пишу список класних ігрових саундтреків під звуки вибухів за вікном і розуміння, що без наших неймовірних воїнів ППО, русня б мене давно вбила. За останній рік я особливо сильно став помічати, коли в іграх використовується сирена чи інші трігерящі звуки, що трохи смішно і трохи сумно.

І до речі про звуки сирени – рімейку Silent Hill 2 в цьому списку не буде, бо оригінальний все одно краще і його я згадував минулого року. Плюс, пан Ямаока цього року викатив один з найкращих своїх саундтреків за десятки років, і якщо вам цікаво який, то треба читати список. Який, як зазвичай, складається з ігор, які я проходив після написання минулорічного посту про це. Цього разу нових ігор та перевидань була приблизно однакова кількість. І хоча перевидань було трохи менше, музика деяких нових проектів виявилась просто неймовірно крутою і вартою уваги.

O tempora: Metal Gear Solid – Master Collection Version

13/03/2025 13/03/2025

O tempora is a series of retrospective posts where I play games from ages before to see if they stood the test of time.

Geez, when was the last time I played Metal Gear Solid?.. It’s been at least 20 years. This is a bit strange, because out of the entire franchise, I always had the warmest feelings towards the first two MGS entries. Apart from MGR: Revengeance, of course. Last time I’ve played MGS1 was with the interesting but flawed PC port of the game that is still available on GOG… but I’ll speak on the different versions of the game later. The main reason I’ve decided that it was finally time to replay a classic was the release of Metal Gear Solid: Master Collection Volume 1. Yes, it has been released back in 2023, but the original release was highly flawed, so I’ve waited for some time for it to get patched and it seems like the game included in it are at their potential best by this point. So it was time. And Metal Gear Solid, originally released in 1998, is still really cool but also far more flawed then I have remembered.

О часи: Metal Gear Solid – Master Collection Version

13/03/2025 13/03/2025

О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.

Боги, коли я останній раз проходив Metal Gear Solid?.. Років 20 точно минуло. Що дивно, бо з усієї серії я завжди найбільше згадую перші дві частини MGS. Ну і MGR: Revengeance, звичайно. Останнє моє проходження MGS1 було з використанням не найкращого старого порту на ПК, який зараз можна придбати на GOG… але про різні версії гри я пізніше напишу. Бо головною причиною для цього проходження став вихід Metal Gear Solid: Master Collection Volume 1. Ця колекція вийшла ще в 2023-ому, але довгий час у неї була купа проблем, тому я чекав, поки для неї вийдуть оновлення. І на сьогодні краще версії за існуючу вже, скоріш за все, не зроблять, тому я сів проходити Metal Gear Solid знову. Гру, яка вийшла в 1998-ому і яка з часом стала відчутно гірше, ніж я сподівався.

Quick thoughts on: Butcher’s Creek

08/03/2025 08/03/2025

David Szymanski has created a fair share of shorter horror themed titles by this point. He started with some really cool story-driven titles. Achieved huge success with fantastic classic FPS DUSK and continues to work on another big project currently in Early Access – the Thief inspired Gloomwood. And in the meantime has decided to experiment with smaller action adventure games, starting with the adventure Iron Lung and short but very entertaining Chop Goblins. Which were followed with Squirrel Stapler, The Pony Factory and now Butcher’s Creek. And these titles are all kinda…. okay.

Кілька думок про: Butcher’s Creek

08/03/2025 08/03/2025

Девід Шиманськи створив багато маленьких ігор з горор тематикою. Він починав з сюжетних коротких ігор. Потім став дуже відомим завдяки неймовірно крутій класичній FPS DUSK і продовжує працювати над ще одним дуже великим проектом, який зараз в Early Access – Gloomwood (який за основу бере Thief). А між сюжетними та великими іграми, він почав також випускати різні короткі action adventure проекти, починаючи з дуже прикольної Iron Lung та потім веселої Chop Goblins. Після цього ще вийшли Squirrel Stapler, The Pony Factory ну а тепер і Butcher’s Creek. І ця трійця ігор… типу норм.

O tempora: Clock Tower: Rewind

03/03/2025 03/03/2025

O tempora is a series of retrospective posts where I play games from ages before to see if they stood the test of time.

Discussing Clock Tower is a bit strange. On one hand, the original game is still incredible in many ways and at the time was highly influential. On the other – it never figured out how to become a franchise, despite 3 further attempts. The latest entry in the franchise was released back in 2002, but several other attempts to re-create the experience were made since then… only for all of them to mostly fail as well.

Clock Tower: Rewind is the first official international release of that inventive original game. And it’s a mixed bag of a release, with a lot of good and some very bad.

О часи: Clock Tower: Rewind

03/03/2025 03/03/2025

О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.

Серія Clock Tower себе ніколи повноцінно не знайшла. Перша частина була дуже впливовою і прикольною, але після цього вийшло ще 3 частини серії, і жодна з них не була хітом. Остання з них вийшла в 2002-ому і з тих пір ми бачили лише спроби переосмислення гри, від різних розробників… жодна з яких теж не спрацювала.

Clock Tower: Rewind – це перше офіційне міжнародне видання тієї найпершої і найбільш цікавої частини серії. Яка навіть сьогодні прикольна, але реліз вийшов дуже дивним, з деякими доволі поганими рішеннями.

Read more“О часи: Clock Tower: Rewind”

Belatedly happy about: Ace Combat 7: Skies Unknown

26/02/2025 26/02/2025

It’s a bit weird – since childhood I had a fascination with planes. Yet, I’ve never went into much of a “fandom” with the aircraft and barely ever played flight simulation games. But one of the games I did play and enjoy as a teen was Ace Combat 2 that I got in a bundle with the used PS1 my parents got me. I found it quite challenging, but it was an exciting experience that attempted to bring the cinematic and almost arcade racing approach to the flight simulation. It had a cool soundtrack, as titles from Namco (before they were merged with Bandai) of that era used to have. Since Ace Combat 2, I think the only flight sim I’ve played was Tom Clancy’s H.A.W.X (which was neat) and that’s it.

But I’ve heard very good things about Ace Combat 7: Skies Unknown and after years of debating with myself about if it’s even worth it for me to try it out, I did. And while it remains “not my thing”, I enjoyed it quite a bit.

Із запізненням радий: Ace Combat 7: Skies Unknown

26/02/2025 26/02/2025

З дитинства мені подобались літаки. Але чомусь я ніколи не намагався стати частиною “фандому” літаків, не цікавився ними сильно, не грав в симулятори. Та разом з бувшою в використанні PS1, яку батьки мені подарували, я отримав купу ігор, одною з яких була Ace Combat 2. Гра мені здалась дуже важкою, але я все одно час від часу намагався неї пройти і мені подобалось, як вона нагадувала суміш симулятора та аркадної гоночної гри. Саундтрек там теж був чудовий, як і у багатьох інших ігор від Namco (це ще до того, як вони об’єднались з Bandai). Але після Ace Combat 2 я грав лише в Tom Clancy’s H.A.W.X (яка теж була класна) і все, наскільки я пам’ятаю.

Про Ace Combat 7: Skies Unknown я чув багато хороших речей, тому після декількох років роздумів, я вирішив, що варто нарешті спробувати пограти в цю частину. І хоча жанр все ще “не мій”, грати мені дуже сподобалось.