Second year in a row I’m writing about videogame music while Russian genocidal invasion of Ukraine is going on. And this year selection is going to be even more bare than the last year, unfortunately.
Tag: Rogue Legacy
Вільні нотації про: Музику в іграх 2022
Другий рік підряд я пишу про музику у відеоіграх під час повноцінного вторгнення Росії в Україну. І цього разу вибірка саундтреків буде, на жаль, навіть меншою.
Happy about: Rogue Legacy 2
So, I don’t really like roguelikes and roguelites. I’m not fond of randomly or procedurally generated content and would always take a wonderfully hand crafted shorter experience over it. But there are occasional projects that grab my attention. And the original Rogue Legacy did grab my attention. There was something interesting and fresh about the idea (quite new at the time) of mixing the “fresh run” nature of roguelikes with permanent upgrades, plus there was enough metroidvania-ish charm to the exploration of the locations to get me interested, even if said locations were randomly generated each run.
Yet, a lot of games since then have done the same and combined the exact same basic concepts and I’ve not enjoyed any of the ones that I’ve tried. Thankfully, Rogue Legacy 2 turned out to be fun.
Радий: Rogue Legacy 2
Тож зазвичай в roguelike та roguelite ігри я не граю. Мені не подобається рандомно згенерований контент і я в будь-якій ситуації буду більш радий рівням і сценарію, який були спеціально продумані. Але в цих жанрах є виключення, які привертають мою увагу, і одним з таких виключень була перша Rogue Legacy. Тоді концепція перманентних анлоків в роглайт іграх була дуже свіжою, плюс досліджувати локації в metroidvania стилі мені подобалось, хоч ці локації і були згенеровані кожен раз випадково. Гру я пройшов не без задоволення, хоча під кінець мені стало трохи нудно.
І все ж, с тих пір я пройшов багато інших проектів, які були побудовані на цих же механіках, але які мені не сподобались. Тому, я хвилювався, що Rogue Legacy 2 мені теж не зайде. На щастя, я помилявся.
Радуясь: Rogue Legacy
Когда Rogue Legacy попался мне на Steam Greenlight, у меня были сомнения. При всей моей любви к так называемым metroidvania играм и любопытству к roguelike жанру, я сразу начал волноваться о множестве вещей: смогут ли сохранить интересность исследования локаций с рандомной генерацией, будет ли хороший баланс не только зависящий от удачи, не будет ли, заметного по скриншотам и видео, сильного уклона в bullet hell (жанр, в который я совсем не играю и который мне не нравится)… Собственно, как обычно я волновался совсем не зря и все эти проблемы серьёзно проявляются в игре. Но при этом, игра всё равно умудряется быть невероятно увлекательной и времяпожирающей.