Зачарований: Persona 3 Reload

І знову Persona 3. Хоча, кого це дивує? Ця частина серії настільки важлива не лише для Persona, а й для всієї Megami Tensei. Винахідлива суміш симуляції життя та покрокової командної рольової гри з підземеллями. Незабутній сюжет та персонажі. Неймовірний саундтрек. Мені є багато що критикувати про цю гру, але я все одно не зміг не сісти грати в неї знову. Хоча 3 роки назад, після проходження Persona 3 Portable, сказав що точно не буду. Persona 3 Reload того варта. Якщо ви ніколи не грали в серію, краще починати саме з цієї гри. Так, навіть не з Persona 5 Royal чи Persona 4 Golden. Але варто поговорити про все детальніше.

Тож, це вже четверте нове видання Persona 3. Оригінальна гра вийшла в 2006-ому. ЇЇ розширена версія Persona 3 FES вийшла в 2007-ому, і в ній окрім оновлень і невеликих розширень основного сюжету додали нову сюжетну кампанію-епіолог Episode Aigis/The Answer (назва залежала від регіону релізу). Потім в 2009-ому гру випустили на PSP під назвою Persona 3 Portable, і хоча в ній багато що вирізали і зробили гірше, багато що також стало набагато краще і ближче до Persona 4. І окрім цього ця версія мала унікальну кампанію, де всю гру можна було проходити дівчиною, що багато чого змінювало. А в 2024-ому ми отримали цей новий варіант гри – Persona 3 Reload.

І окрім повного оновлення візуальної сторони гри, ця версія має все краще зі старих, і також додає деякі зовсім нові елементи. Деякі речі перейшли з оригінальної версії (або додатки з FES та Portable) без змін. Наприклад, можливість напряму командувати всіма персонажами в команді, яка з’явилась в Portable, тут все ще є. Деякі речі в грі оновили ближче до того, як працювала Persona 5 Royal. Наприклад, зберігати гру тепер можна майже в будь-який момент, коли ви не в підземеллі, достатньо натиснути одну кнопку, тоді як в оригінальній грі збереження були завжди прив’язані до спеціальних місць для збереження. Навіть можливість передати свою чергу іншому персонажу тут є, хоч вона працює не зовсім так як в P5. Є також багато ідей, які беруть за основу щось, що було в минулих версіях гри або інших іграх, і переосмислюють це в щось нове. В старих версіях, наприклад, була можливість поєднувати магічні можливості в більш потужні версії при певних умовах, але тепер замість цього ми маємо окрему систему особливо потужних атак для кожного персонажа. Соціальні зв’язки, які в Portable були унікальними для проходження дівчиною тепер стали своєю системою, яка працює як спрощені соціальні зв’язки. Тож, нарешті головний герой може більше дізнатись про своїх друзів-хлопців. Є взагалі зовсім нові речі, які будуть приємним сюрпризом навіть для тих, хто вже багато разів проходив Persona 3, і ця версія в цілому найбільш зручна і прикольна.

Але для того щоб стати зручною, цій версії треба було позбутись деяких елементів, включаючи унікальних механік, які до цього завжди були в Persona 3. Персонажі більше не втомлюються під час дослідження Тартару (основного підземелля гри), тому тепер гра намагається обмежити ваші експедиції тим, що відновлювати здоров’я та навички дорожче та складніше. А всі механіки, які залежали від втоми, переробили або прибрали зовсім. Завдяки цьому, прокачувати зв’язки та соціальні навички стало набагато простіше. Зв’язки також більше не погіршуються з часом, тому їх можна відкладати без страху. Поєднувати Персони також тепер набагато простіше, бо вам завчасно дають набагато більше інформації, а процес став більш автоматизованим. Навіть вибір карт після бою, який раніше був трохи набридливою міні-грою, тепер просто вибір без можливості зробити собі гірше.

І все це логічно, бо всі такі речі гравцям не сильно подобались і в 4 та 5 частинах теж зникли або стали простіше. Все ж, Persona 3 була першим експериментом і не вгадали з першого разу що і як треба робити. Тому деякі речі в грі напряму запозичували щось, що було типовим для симуляторів життя або відносин, навіть якщо це не дуже добре працювало з іншими елементами гри. Для мене такі рішення були банальним покращенням. Але я також певен, що не всім сподобається відсутність цих елементів.

Та є речі, які в Reload дійсно стали гірше. І найбільшим розчаруванням стає візуальне оформлення та презентація гри. Ті, хто не грав в оригінальну версію, навряд навіть помітять з цим проблему, тому мені варто пояснити в чому справа. І ті, хто грав, помітять проблему в перші години гри дуже явно. Бо всі частини Persona на сьогодні мають свою “атмосферу”, свої сюжетні акценти, які гра намагається завжди передавати через свій візуальний стиль. Неймовірно популярна Persona 5 – це пригодницький трилер про протистояння корумпованої системи дорослого життя. Persona 4 – детектив-розслідування вбивств в тихому містечку. Persona 3 – горор про смерть, втрату і потребу жити далі. Що в перші години оригінальної гри було дуже відчутно в презентації. В заставках постійно був якийсь неприємний галас міста, індустріальний шум, сцени часто різко обривались, мали купу шуму, як цифрового, так і аналогового.

В Persona 3 Reload всі такі “гострі кути” презентації зробили безпечними. Стиль тут не емулює яскраву пригоду Persona 5, звичайно, але все одно старт тепер став скоріш загадковим, тоді як в оригінальній грі він повноцінно лякав. Все тепер більш згладжене, більш “приємне”. Деякі з заставок, які в оригіналі були анімовані традиційно, тепер відтворені 3D графікою гри і через це набагато менш страшні. Наприклад, одна з дуже ранніх заставок показує, що може трапитись з людьми, які не “заснули” під час Темної Години, тепер теж в 3D і те, що в оригіналі показували явно і дуже страшно, тепер відбувається десь за кадром і стає не дуже зрозумілим. Ну і також варто зазначити, що коли заставка використовує ігрове 3D, але все одно пререндерна, вона (і так завжди буває) виглядає набагато гірше, ніж традиційна анімація в тій же якості, бо в ній зазвичай набагато менше візуальних артефактів від стискання якості відео.

З іншого боку, якщо це ваше перше проходження, ви навіть не помітите, що щось тут не так. Бо сама гра, як і оригінал, з часом переходить від горору до просто суму та меланхолії, але також надії та оптимізму, і під цей настрій елементи презентації ідеально підходять. Плюс, інтерфейс все одно став набагато більш зручним і він класно виглядає. Просто перші години гри в цій версії сприймаються зовсім не так, як в оригінальній версії або FES (в Portable багато що було порізано, тому там з цим і так була проблема, але хоча б інтро відео там було класне).

Тому, хоча я тільки що багато критикував гру, я вважаю, що для тих, хто з серією не знайомий, ця версія – найкраще знайомство. Бо Persona 3 все ще має найбільш сильну сюжетну лінію, яку тепер зробили краще, і нічого не втратили. Ґеймплей тепер настільки ж класний і зручний, як в Persona 5 Royal. Всі покращення роблять гру дуже зручною і прикольною, тому вам легко буде її проходити, і потім проходити ще раз в Новій Грі Плюс (бо “ідеально” проходити перший раз у вас вийде лише якщо ви вже грали в старі версії, і це нормально). Складність працює як в інших сучасних релізах серії, тому якщо ви, як і я, не дуже любите покроковий бій, то можете час від часу перемикатись на найлегший рівень складності, просто щоб прискорити бої. Але, якщо ви навпаки обожнюєте такий ґеймплей, то можете зробити гру складніше.

Окей, значить окрім питань з тоном та атмосферою на старті, тут все ідеально? В принципі, так. Окрім того, що оригінальні версії ігор було б класно мати доступними для історії, якщо ви просто хочете пограти в Persona 3, то краще грайте в Reload. Але якщо порівнювати з FES або Portable?.. З Portable трохи складно, бо більшість сюжетних елементів про вже існуючих персонажів додали новими спрощеними соціальними зв’язками, але в тій версії гри було більше. Наприклад, сама головна героїня та її характер багатьом подобались набагато більше, за хлопця, а в Reload є лише він. В “жіночій” кампанії також були унікальні персонажі, які в цій версії не з’являються чи згадуються. І я розумію, що додавати друге проходження в Reload було б дуже дорого – треба зробити купу нових заставок чи нових версій старих заставок, треба перезаписати купу озвучених діалогів (бо тепер все озвучене) і так далі. Але людям би це дуже сподобалось. Набагато більше ніж Episode Aigis, який вийшов.

Тож, тепер порівняння з FES – в тій версії Episode Aigis/The Answer була епілогом, події якого відбуваються після основної гри. І головним героєм цього епілогу була Айгіс, тому і назва така. Кожен раз, коли я бачив згадки цього доповнення, я не бачив жодних позитивних відгуків. Всі казали, що це неймовірно нудне підземелля, без всього, що робить Persona цікавою серією. Ніяких соціальних елементів, ніякого календарю, просто грайнд в підземеллі. Сюжет в цьому доповненні теж був доволі поганий, бо все, що в ньому розповідалось, і так було зрозуміло з основної гри (інколи навіть розказане краще), а все, що було новим, нічого цікавого не казало. І взагалі могло б бути скорочене до однієї маленької заставки, якщо дуже треба.

Episode Aigis/The Answer в Persona 3 Reload включений не був, що здивувало гравців, бо всі від рімейків очікують повного переосмислення оригіналів. Але знову ж – ті, хто знав про цей епілог з практики, були навіть раді. І казали, що Atlus треба було б повністю переробити це доповнення, щоб воно стало якісним. Або не робити нічого. Atlus вирішили, що краще за все просто перенести Episode Aigis/The Answer і заробляти гроші максимально лінивим способом. Тому це неймовірно дороге DLC настільки ж жахливе, як і версія з FES, просто з деякими покращеннями, які були зроблені для Reload. Ну і плюс, тепер Айгіс має доступ до списку Персон, на відміну від оригінальної версії, але це все. Чесно? Навіть якби це було безкоштовною частиною основної гри, я би не рекомендував витрачати на це час. Навіть “сюжет” доповнення можете не читати, бо нічого цікавого там нема. Просто ігноруйте це DLC.

Persona 3 Reload – неймовірно круте нове видання чудової гри. Тут покращене майже все, що можна було покращити, і при цьому зроблено це з мінімальною кількістю компромісів. Але, на жаль, без дівочої кампанії з Portable, що особливо неприємно через небажання Atlus переробити Episode Aigis/The Answer в щось адекватне. Тож, спокійно придбайте саму гру та ігноруйте всі DLC, бо SEGA останнім часом стали занадто жадібними в цьому плані, а сенсу від цих DLC нуль. Потім можете ще заставки з Episode Aigis подивитись, якщо дуже хочеться, ну або пограйте, якщо вам подобається чистий dungeon crawl. Але основної гри буде достатньо. Лише завчасно розплануйте свій час, бо всі частини Persona, включаючи цю, забирають доволі багато часу.