Радий: Caput Mortum

Уявіть собі FPS з горор тематикою початку 2000-их, в якому також є елементи King’s Field та Penumbra, атмосферою все нагадує Call of Cthulhu: Dark Corners of the Earth, і в додаток до цього можна побачити ідеї з Arx Fatalis та Clive Barker’s Undying. Це дуже багато дуже різних прикладів, але цим я хотів показати, що Caput Mortum хоч і є тільки що випущеною action adventure з горор тематикою грою, але якби вона вийшла десь в році 2003-ому, ніхто б не здивувався. І хоча гра дуже коротка, вона чудово використовує свій час.

Концептуально, Caput Mortum дуже проста – гра від першої особи в якій інколи треба битися, але зазвичай ви вирішуєте загадки. І головною “фішкою” гри є той факт, що головним індикатором речей, і також головним елементом для взаємодії зі світом, є права рука персонажа. Рука завжди видима на екрані і ви можете змінювати її позицію в будь-який момент. Вона тримає зброю, медичні трави або ключовий предмет (можна носити лише один одночасно), і будь-які взаємодії відбуваються саме там, де зараз знаходиться рука. Це навмисно трохи незручно і до цього треба звикнути, плюс в грі є декілька бойових моментів, де ця ідея реалізована доволі погано (особливо одна зі смолоскипом, яку я б переробив), але також призводить до дійсно унікального і дуже цікавого досвіду.

Гра коротка – я за три години пройшов її двічі. В грі є “нова гра плюс” з додатковими предметами, і в неї грати дуже весело. Кожна частина гри робить щось нове та неочікуване. Декілька сегментів були неймовірно страшними, причому саме так як я люблю – не через гучні звуки чи типові “лякалки”, а через дуже дивні і неприємні ситуації від яких просто стає моторошно. Окрім вже названого не дуже вдалого моменту зі смолоскипом, в грі лише заключна частина трохи завелика, як для сегменту без чекпоїнтів. Бо в грі зазвичай нема ніяких чекпоїнтів посеред локації, лише на входах в основну нову локацію, що зазвичай відчувається збалансованим і не дуже складним. Але декілька моментів варто було б трохи спростити чи додати чекпоінт.

Гра інколи занадто корява – не лише як задумано, щоб грати було страшніше, але дійсно трохи бісить. Але зазвичай вона неймовірно класна і незабутня. Можливо не настільки незабутня, як колись була Penumbra: Overture (або технічне демо), але відчуття від неї схожі, ніби ви тільки що пограли в щось дуже свіже і класне. Розробнику варто було б трохи гру покращити, бо інколи позиція руки потребується занадто точна, але навіть з цими проблемами проходити Caput Mortum абсолютно точно варто.