Перший Dead Island від Techland пройшов доволі складний шлях розробки, але став успішним проектом після виходу в 2011-ому. Кооперативне проходження було популярним, а гра часто була (випадково) смішною, що і стало основою її популярності. Завдяки чому, на її доволі нудний дизайн рівнів та примітивний action RPG/looter shooter ґеймплей закривали очі. Плюс, гра мала декілька унікальних елементів, на кшталт аналогового управління ближнім боєм з ґеймпаду, різних системних елементів в дизайні, можливістю керувати транспортом і тим, що сюжет завжди враховував присутність всіх головних персонажів, що на той момент в Borderlands не робили. Але хоча я і доволі позитивно відгукувався про гру більше 10 років тому, я навіть не пройшов окреме доповнення гри Riptide, а всі спроби пройти гру знову я завершував майже миттєво.
Techland з тих пір спробували створити більш потенційно цікаву серію Dying Light, але мені не сподобались, ні оригінальна гра, ні продовження. Тоді як розробка Dead Island 2 затягнулась і перезапускалась декілька разів, кожен раз з новими розробниками. Але минулого року гра нарешті вийшла, а тепер і всі анонсовані раніше DLC, тому я нарешті в неї пограв. І вона виявилась дуже прикольною, якщо розуміти чого очікувати.
Основні елементи продовження залишились без змін. Є декілька персонажів на вибір, гра за кожного з яких трохи відрізняється. Залишається акцент на ближньому бою та зброї, яку можна покращувати і змінювати, але також треба ремонтувати. Є і action RPG/looter shooter механіки з досвідом, рівнями у вас, зброї та ворогів, зброєю різної “якості” та квестами (основними та необов’язковими), які ви будете знаходити в декількох окремих локаціях, перехід між якими викликає екран завантаження. Але деякі з елементів в продовженні змінили чи прибрали.
Створювати нову зброю з різних елементів в стилі Dead Rising прибрали, тому всі основні зміни відбуваються за рахунок модифікації, яка стала більш різноманітною. Основною для “навичок” чи “перків” стають картки, які ви отримуєте за досвід, виконання квестів чи інколи просто за дослідження локацій, і замінювати активні картки можна в будь-який момент. Кооперативна гра та її роль в сюжеті суттєво спрощена – одночасно можуть грати 3 людини (в оригіналі було 4), а сюжет сприймає лише одного гравця. Більш того, кооперативна гра стає доступною лише після відносно короткого вступу, який треба проходити соло. Бій перестав бути аналоговим і тепер сильно акцентує контр-атаки, що, як не дивно, мені за весь час проходження не набридло. А можливості управляти машиною тут взагалі нема, але зате по рівням набагато цікавіше бігати, плюс персонажі рухаються набагато краще і більш прутко.
Де розробники Dambuster Studios вирішили зробити найбільший акцент, так це на системних елементах гри, які дійсно дуже прикольні. Тут не настільки хаотична і вільна система, як це було в Magicka, звичайно, але всі локації мають безліч елементів, які можна використовувати. Бочки, проводка під напругою, акумулятори, їдка рідина – купа речей, які в будь-який момент можуть перетворити бійку в повний хаос. І ви можете використовувати ці елементи, щоб особливо ефективно вбивати зомбі. Або дуже смішно випадково вмирати. В будь-якому випадку, грати дуже весело. І саме в цьому бажанні надавати елементи, якими гравці можуть розважати себе, роблять Dead Rising 2 набагато веселішою грою, ніж більшість її аналогів. Причому, що особливо класно, в грі дуже неочікувано змішуються як дійсно страшні та неприємні елементи, так і купа влучного гумору.
Але від типових проблем action RPG грі повністю втекти не виходить. Бої почнуть набридати, тому грати в гру дуже довго за один раз не особливо прикольно. Деякі з необов’язкових квестів відчуваються такими, ніби їх зробили “для галочки”. Боси в грі інколи дуже дратують, замість того, щоб бути складними – особливо ця проблема проявляється в DLC. Спроба зробити один з типів квестів пов’язаними з читанням документів цікава, але просто не працює з тим інтерфейсом і управлінням, яке є у гри. Бо замість того, щоб цікаво і швиденько перечитувати текст, щоб зрозуміти що робити далі, ви будете більше часу витрачати на пошук цього документу в меню. І якщо зовсім чесно, мені здається, що гра була б просто краще, якби всі RPG механіки прибрали, і її зробили просто захопливою action adventure. Але, мабуть тоді вона б продавалась гірше?..
І до речі про продаж – я не зовсім розумію сенс двох додаткових DLC. Бо хоча і в Haus, і в SoLA є прикольні ідеї та візуальний стиль, вони нічого цікавого чи важливого в ґеймплей не додають. І в сюжет також, хоча основна гра закінчується без закінчення історії. Але вони при цьому не виглядають, як щось, що робили для всіх тих, які люблять кричати про “ендгейм контент”, бо видно, що розробники старались і вигадували щось цікаве і оригінальне. Хоча при цьому дизайн необов’язкових квестів тут жахливий. Дуже дивні DLC…
Та все ж, я із задоволенням проходив Dead Island 2 і не втомився від гри. Часто ігри цього жанру стають просто нудними, а ця розуміє, що гравцям часто хочеться просто тупого, але веселого ґеймплею, і саме це вона і дає. Тому, якщо вам хочеться пограти в прикольний, хоч і тупий, приклад action RPG/looter shooter, то краще Dead Island 2 ви прикладу, мабуть, не знайдете за останні роки. Але більшого від гри не очікуйте.