О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.
З усіх проектів BioWare, жодна з ігор не мала настільки великого впливу на індустрію як Star Wars: Knights of the Old Republic. Вона вийшла в 2003-ому на Xbox і була кульмінацією всього досвіду, який компанія набрала за час свого існування. Але цей досвід тепер був навмисно “спрощений” (в найкращому сенсі) для консольної аудиторії, завдяки чому (і бренду Зоряних Війн, звичайно) гра була, мабуть, найпопулярнішою “західною” RPG. Саме з неї стало популярним робити системи моралі, заводити романи з персонажами, мати свою “базу” для гравців, де можна вибирати напарників в подорож. Всі ці елементи вже зустрічались в іграх, але саме KotOR стала шаблоном, якому стали наслідувати. Ну і плюс, Зоряні Війни тоді багато хто переставав любити, а ця гра всім все одно подобалась.
Я багато проходив цю гру, але після виходу сіквелу (який мені подобається набагато більше), то майже жодного разу не грав знову. Тому останні раз я проходив проект років 15 назад. Цього року грі буде 20 і я вирішив, що саме час знову її пройти.
BioWare зробили просте, але дуже розумне рішення, коли їм випав шанс створити сюжетну гру в відомому всесвіті – вони вибрали часовий період, в якому ніхто раніше не працював, і в якому вони могли вигадувати майже все що завгодно. Тому, події KotOR відбуваються за 4 тисячі років до основних фільмів і не страждають від всього зайвого багажу, який часто виникає у проектів, які намагаються розповідати історії між історіями. А історії лише з фільмів чи всього того що називалось Розширеним Всесвітом навіть для 2001-го року (коли гру анонсували) було занадто багато. А сьогодні, коли Disney висмоктують всі соки з Оригінальної Трилогії (включаючи саме існування сіквелів) сюжет в KotOR відчувається особливо свіжим. Тут вистачає знайомих прикольних елементів сетингу. Але деякі лише формуються, а на деякі є тільки натяки. Ну а декілька з речей, які з’явились в KotOR, стали стандартом сьогодні, тоді як на свій час вони були абсолютно новими для всесвіту Зоряних Війн. І як би багатьом людям не подобались пріквели, саме завдяки їх відходу від атмосфери та стилю Оригінальної Трилогії більше письменників і сценаристів почали уявляти собі світ, в якому не все крутиться навколо імперій та сім’ї Скайвокерів, на чому був зациклений всесвіт до цього моменту.
Основний сюжет в грі та її найбільші сюжетні секрети навіть сьогодні сприймаються чудово. Повороти, можливо, не здивують людей так, як вони здивували гравців на момент виходу гри, але BioWare створили чудову пригодницьку історію і лише один раз намагались повторити щось схоже в Jade Empire (їх наступному проекті). Тут все ще прикольні діалоги, планети, які ви відвідаєте в спробах зупинити Ситів та Дарта Малака, різноманітні і зі своїми історіями. Тут BioWare продовжили використовувати структуру “Чотирьох Шматків Мапи”, яку вони до цього спробували в Neverwinter Nights, правда цього разу, ви будете в буквальному сенсі шукати шматки мапи, прямо як в Monkey Island 2. З точки зору графіки гра дуже красиво виглядала на свій час, але і навіть сьогодні виглядає непогано. Єдине що – не підтримує високу роздільну здатність і широкий екран. Ну а музика тут чудово підходить під атмосферу Зоряних Війн. Тому, в грі все ще вистачає елементів, які навіть 20 років потому прикольні.
Але треба поговорити про все те, що або погіршилось, або було поганим з самого початку. Наприклад, напарники в цій грі мабуть одні з найбільш нецікавих персонажів за всю історію BioWare. Люди часто згадують про HK-47, і це пояснюється тим, що він єдиний дійсно незабутній персонаж на всю гру. Про існування деяких я повністю забув. А персонажі типу Карта чи Бастили мене як бісили 20 років тому, як бісять навіть сьогодні. У всіх персонажів (окрім T3-M4) є діалоги і якась історія, включаючи цілі квести, але зазвичай вони “просто існують”, закінчуються дуже швидко і майже ніяк не впливають на історію гри. Це дивно, тому що навіть в NWN1 чи BG1 персонажі були з більш цікавою історією та незабутніми характерами. Не дивлячись на те, що в NWN вони були просто інструментами, а в BG1 майже всіх можна було пропустити чи навмисно вбити.
Іншою відомою з релізу проблемою гри було те, як персонажі ламаються при спробах виконувати задачі. Ви можете напряму управляти будь-ким зі своєї команди (це було ще в NWN1, але тут стало обов’язковим), але не дивлячись на це, як тільки треба з чимось взаємодіяти чи виконувати наказ в битві, персонажі мають шанс застрягнути на якійсь невидимій стіні, перестати виконувати накази і просто стояти, чи почати набирати команди в чергу, хоча вони можуть їх одразу виконувати. Сьогодні гра ламається так навіть частіше і деякі з проблем стали більш жахливими. Декілька разів тригери заставок відправляли мене в іншу заставку, чи навіть іншу локацію, замість старту заставки. Предмети стали дублюватись в інвентарі самі по собі, причому нескінченно і під кінець гри в мене було по 99 речей, які існують в одній копії в грі. Деякі з заставок не починались, деякі не закінчувались і гра залишалась на чорному екрані. Гра також може вилетіти під час збереження гри, що повністю ламає ваш сейв, тому краще мати декілька окремих сейвів. Технічні проблеми цього проекту дратували ще в 2003-ому, але тепер все стало ще гірше.
Та навіть якби були фікси технічних проблем, це не виправило б те, що в грі все ще залишились би величезні шматки неймовірно нудного ґеймплею. При всьому різноманітті планет, деякі з рівнів були жахливо задизайнені, а деякі з бійок просто дратуючі. Ну а фактично вся заключна частина гри викликає бажання спати, бо це майже нескінченні бійкі, більшість з яких навіть приблизно не можуть бути складними на тих рівнях, на яких будуть ваші персонажі до того моменту. Ну а враховуючи те, що BioWare для цієї гри, фактично, адаптували спрощені правила D&D під світ Зоряних Війн, ці битви не просто нудні, але вам ще треба інколи сидіти і дивитись як персонажі танцюють одні навколо інших і не можуть нанести пошкоджень, бо невидимий кубик, який кидає гра, так сказав. Тоді як інколи на самому старті бійки ваш персонаж зробить такий кріт, що вороги одразу всі помруть.
В Star Wars: Knights of the Old Republic було дуже багато елементів, які BioWare пізніше вирішать знову використати в проектах… що в результаті робить сам KotOR менш цікавим. Наприклад, трилогія Mass Effect повторила більшу частину ідей з цього проекту протягом трьох ігор, але з набагато більш цікавим ґеймплеєм, персонажами, сюжетом і історіями. Аспекти кожного персонажу цієї гри розвили в багато набагато кращих персонажів в майбутніх іграх. Лише Світла Сторона/Темна Сторона в KotOR, на мою думку, цікавіша за Paragon/Renegade систему Mass Effect, бо остання мотивує грайндити ці бали. Але з іншого боку, цю ж саму ідею зі Сторонами вони непогано переосмислили в Jade Empire. Ну а саму ідею цієї моральної системи в концепції формування головного героя, набагато краще переробили в те, як гравці можуть формувати персонажів в перших двох Dragon Age. На сьогодні BioWare взяли все найкраще з KotOR і використали це в інших проектах ще краще настільки, що сам KotOR стає майже непотрібним проектом…
Я все ще певен, що у цього проекту може бути аудиторія. У Star Wars: Knights of the Old Republic вистачає прикольних ідей та елементів і поки ви готові обходити і вирішувати технічні проблеми з проходженням гри, пограти в неї може бути сенс. Чи хотів би я пограти в проект знову в майбутньому? Якщо правда, то ні. Але скоріше тому, що я багато грав в неї до цього і не бачу, що вона ще може мені дати. А якщо ви ще ніколи не грали, то пограйте. Можливо ця гра вже не настільки цікава, але забувати про неї не варто.