О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.
Мабуть і так варто було знову пройти Broken Sword – Shadow of the Templars. Ця класична point and click пригодницька гра 1996-го року не просто так вважається одним з найкращих прикладів жанру. Та раніше було лише два способи її пройти. Один якісний (оригінальна гра, запущена за допомогою ScummVM) і один не дуже якісний (Director’s Cut версія 2010-го). Тепер до них додався найкращий – Reforged ремастер.
Якщо ви не знайомі з серією Broken Sword, то я спробую швиденько пояснити. Це пригодницькі ігри від Revolution Software, головними героями яких завжди виступають Джордж Стоббарт та Ніко Коллард, які постійно потрапляють в якісь дуже дивні пригоди, зазвичай зосереджені на стародавніх артефактах та секретних організаціях. Сюжети тут завжди доволі прості і в стилі Індіани Джонса, тому глибоко аналізувати їх не варто, краще просто насолоджуватись пригодами. І перша частина серії особливо важлива для загальної поп-культури, бо саме в ній вперше центральними персонажами фігурують Тамплієри – це за декілька років до Коду да Вінчі та серії Assassin’s Creed.
Що також характеризує першу частину серії, так це підхід до будування загального прогресу гри навколо “проблем”, а не “загадок” – те, що розробники до цього вже робили в не менш чудовій Beneath a Steel Sky. А це означає, що замість знаходження якихось інвентарних предметів, використання їх на інших предметах чи логічного розшифрування якихось абстрактних ідей, ви зазвичай намагається знайти зачіпки, людей, які знають якусь інформацію, чи практичні вирішення проблем. Ця гра в першу чергу про персонажів і хоча в проекту не супер виходить бути грою про розслідування, вона створює достатню атмосферу розслідування. Більшу частину часу ви будете намагатись слідувати зачіпкам, які не супер конкретні, що зазвичай закінчуються несподіваними поворотами сюжету. Друга половина гри тут, все ж, починає інколи висмоктувати проблеми з пальця і робити їх рішення не супер логічними, але все одно здебільшого гра інтуїтивна.
Причому, я навіть забув, що насправді гра зазвичай дає декілька потенційних варіантів наступних дій, і ви можете деякі розслідування проводити незалежно одне від іншого. Але при цьому, особливо на початку, ви навряд будете плутатись чи не знати що робити далі. В “Класичному режимі” Reforged вся ця система залишається як було, але в нове видання також додали “Сюжетний режим”, в якому гра навіть сильніше вас направляє куди треба. Є в грі і підсвічування активних зон, але лише в певному радіусі навколо курсора миші. І також класно, що додали автоматичні збереження і повернули вирізані з Director’s Cut помилки, які призводять до смерті персонажа. Ну а виглядає гра в цілому просто чудово – як і в оригіналі, просто чіткіше.
Окрім більш слабкої другої частини гри тут є і інші проблемні моменти, які ремастер не зміг би виправити і лише повний рімейк зробив би ситуацію краще. Багато, хто вже проходив гру, можуть згадати проблему з козою, яка все ще вирішується не дуже інтуїтивно, хоча саме рішення логічне. Переходи між деякими сюжетними моментами дуже різкі, настільки що є відчуття, що щось вирізали, чи випадково пропустили заставку. Деякі з персонажів настільки карикатурні, що це починає відволікати. Ну і також сумно було згадати, що участь Ніко в першій частині неймовірно обмежена. В Director’s Cut, у якого неймовірна купа своїх проблем, розробники давали Ніко свою історію, але в оригінальній грі (і цьому ремастері) нема ні цього, ні чогось аналогічного. Тому сюжет часто забуває про її існування.
Але я все одно з радістю пройшов Broken Sword – Shadow of the Templars: Reforged і гра не сприймається як “пригодницька гра з 90-их”. Вона все ще чудова, все ще захоплива, все ще красива і атмосферна, просто її зробили більш зручною для сучасного гравця. Якщо ви за ці останні 30 років не проходили Broken Sword, то обов’язково пограйте. А якщо давно не грали, то варто пройти знову. І Reforged тепер найкращий для цього варіант.