Шкода, але нічого схожого на Tribes не існує. Цей величезний фантастичний всесвіт був створений дуже давно командою Dynamix для їх меха симуляторів, але потім з’явився і в стратегіях і неймовірно швидких (і зроблених лише для мультиплеєру) FPS. І історія цього всесвіту, хоча і не несподівана, але все одно непогана. Та не заради історії люди грали в Tribes, бо для цих мультиплеєрних FPS не треба було вигадувати сюжети, щоб в них було весело грати. Але зав’язка була – далеке майбутнє, різні Плем’я (з назви) людей знаходяться в постійному конфлікті на різних планетах і використовують джетпаки щоб вирішувати свої проблеми через те, що по факту співпадає з типовими мультиплеєрними режимами типу захвату прапору. Все інше що вам треба знати, це – високі швидкості, інерція, катання по землі та використання зброї, з якою вам треба розраховувати траєкторію польоту снаряду, щоб збити ворогів в повітрі десь з іншого кінця величезної мапи.
Але є виключення – Tribes: Vengeance. Гра про сюжет від Irrational Games, які тільки нещодавно випустили System Shock 2 та Freedom Fighters, а скоро після цього зроблять SWAT 4 та BioShock. Гра, яку чомусь видавець Vivendi Universal Games майже одразу перестав підтримувати і яку майже всі забули.
Хоча я вже описав сутність Tribes, я би хотів пояснити ще більше. Бо просто сказати, що це неймовірно швидка FPS гра з джетпаками, недостатньо. Але я не певен, що пояснити чому ці ігри настільки неймовірні на словах неможливо – треба грати і звикати до того, як вони працюють. В саме цей проект, наприклад, я пробував пограти ще в 2004-ому, коли гра тільки вийшла, але далеко я не пройшов. Не тому, що гра не пояснила як вона працює, а тому що я просто не відчув всі її особливості, не зрозумів її насправді. І лише коли вийшла Tribes: Ascend, з якою я витратив багато годин, я нарешті зрозумів як треба грати в ці ігри і наскільки ж вони неймовірно прикольні і захоплюючі. Навіть якщо ви в них не круто граєте, насправді, що відрізняє їх від мультиплеєру в Quake чи Unreal Tournament, де якщо ви не знаєте як грати, а ваші суперники знають, то грати не дуже весело. В Tribes насолода йде від базових механік гри. І як тільки ви починаєте їх дійсно розуміти і плавно переходити з польоту в ковзання на землі (серія називає цей процес “катання на лижах”), як тільки ви починаєте не задумуючись відчувати запаси енергії джетпаку і планувати її як треба, то просто пересуватись по мапам в серії – це найкращі відчуття, які може дати FPS.
Та на жаль, прямо зараз у вас вибору в що пограти майже і не має. Сайт Tribes Universe все ще живий і там ви можете абсолютно безкоштовно скачати всі ігри серії. Але організація і налаштування мультиплеєру для перших двох ігор чи Tribes: Vengeance (але тоді вже краще з модом Revengeance, в якому є повний сінгл і всі потрібні виправлення для мультиплеєру) може бути складною задачею для новачків. А Tribes: Ascend, на жаль, давно закрили.
Саме це і наштовхнуло мене на нове проходження цієї гри – можливість пройти сінглові сюжетні місії. Сюжетно, проект є пріквелом до всіх інших ігор серії і, враховуючи розробників, не дивно що історія вийшла дуже непоганою. Вона не сильно вас здивує, але оповідання тут дійсно якісне і постійно перемикається між декількома персонажами, за яких ви можете грати, і декількома часовими періодами. В результаті чого гра показує вам драматичну історію кохання та зради через два покоління. Є трохи відчуття, ніби місії були зроблені більше як туторіал для мультіплеєру, на відміну від того ж Titanfall 2. Але навіть з таким відчуттям, історія добре накладається на такі завдання і багато в яких моментах у вас є можливість насолоджуватись радістю гри в Tribes і також дивитись прикольну історію. Саундтрек тут теж чудовий (що в цілому для серії було звичним ділом).
Але з іншого боку, тут також є немало місій, де гра намагається поєднати дизайн рівнів зроблених під лінійні сюжетні FPS, з механіками Tribes, які розраховані на інші рівні. Багато мап тут дуже закриті і вузькі і хоча розробники розумно зробили так, щоб майже ніде не було гострих кутів, щоб швидко ковзати завжди було можливістю, все одно основні механіки гри конфліктують з таким дизайном. Та з іншого боку, навіть на великих відкритих мапах гра інколи заставляє вас залежати від якогось одного транспортного засобу, чи ще якоїсь дурні. А найгіршим прикладом є місія, де однією людиною треба захищати базу від хвиль ворогів. В звичайному мультиплеєр матчі, захищати генератор чи флаг дуже прикольно, бо ти частина команди і ви завжди одні одного покриваєте. Тоді як в сюжетній місії цієї гри ви майже завжди залежите від чистої випадковості. Ну і в додаток до всього цього, гра в деяких заставках регулярно вилітає, тому з цим теж треба бути обережним.
Мені давно хотілось повноцінно пройти Tribes: Vengeance, бо я цього не зробив жодного разу до цього, хоча і намагався декілька разів. І навіть тепер я щиро вважаю, що сюжетну гру по Tribes можна зробити, нехай це і буде складніше, ніж з Titanfall. Але з іншого боку, ця спроба була доволі невдалою. На щастя, я також тепер мав змогу трохи поговорити про те, наскільки ж прикольно грати в ці проекти і наскільки я все ще засмучений, що Tribes: Ascend закрили. Я майже ніколи не граю в мультиплеєр, але на ту гру я витратив багато часу. І мені все одно, чи буде наступна гра Tribes з сінглом, чи ні, поки вона є і грається так, як граються інші ігри серії – я буду радий. Чи варто вам пройти Tribes: Vengeance заради сюжету? Гра безкоштовна, тому хоча б спробуйте. Але чим далі, тим більше вас будуть дратувати всілякі проблеми, тому є шанс, що до кінця ви її не пройдете. Але хоча б у вас буде можливість пограти в Tribes, а це обов’язково варто зробити.