З виходу Lego Star Wars: The Video Game в 2005 Traveller’s Tales майже виключно розробляють action adventure ігри по ліцензії Lego. Та всі вони зроблені по шаблону, який майже не змінювався з виходу тієї першої гри. Персонажі спочатку бурмотали, потім почали розмовляти голосами вирізаними з фільмів, а тепер мають унікальний сценарій, який пишуть спеціально для ігор. Декілька механік серйозно змінили, а елементи відкритого світу все частіше з’являлись в проектах. Але не дивлячись на це, формула цих проектів залишалась гидотно передбачуваною. Саме через це я не звертав уваги на ці проекти після виходу The Lord of the Rings, мені просто набридло проходити одну й ту ж саму гру з різними ліцензіями. На жаль, через це я пропустив доволі цікавий експеримент в 2017-ому – Ninjago Movie Video Game. Навіть вона мені набридла, але хоча б там були дійсно свіжі ідеї і грати в неї через це було цікавіше (гру розробляла не основна студія Traveller’s Tales).
Lego Star Wars: The Skywalker Saga рекламували як довгоочікуване оновлення формули. Може не революція, але хоча б еволюція. Гру розробляли на новому рушії, світ гри був по новому представлений, вже знайомі з минулих Lego Star Wars ігор ідеї оновлені. І як відомо, розробка була складною. Саме тому мені трохи сумно, що результатом цієї тяжкої роботи вийшов проект, який занадто схожий на те, що TT Games випускають вже 17 років.
На випадок, якщо ви не знайомі з цією серією ігор, Lego ігри від TT Games – це action adventure платформери з чітким розділенням на рівні та наявністю різних загальних рівнів, інколи зі структурою відкритого світу. The Skywalker Saga – це найбільш open world гра в серії на сьогодні, бо навіть сюжетні ситуації тут інколи відбуваються прямо в відкритому світі, і унікальні лінійні рівні тут з’являються більш рідко. Що також відрізняється від класичних прикладів серії, так це можливість повного контролю над камерою – в старих проектах дуже часто камера займала фіксовану позицію, але в цьому проекті таке відбувається рідко. Ну і оскільки гра побудована навколо ліцензії Lego, великий акцент зроблено саме на те, що більша частина декорацій і всі інтерактивні предмети зроблені з кубиків Lego, які можна розвалити (або інколи побудувати), що зазвичай нагороджує гравців певною кількістю “кнопок”, які працюють як гроші для покращення можливостей персонажів або придбання деяких предметів. Хоча це зазвичай також прив’язано до збирання інших видів колекційних предметів, більшість з яких десь сховані, або вимагають вирішення якоїсь загадки.
Що також повертається з інших ігор, так це належність персонажів до якогось “класу”, в кожного з яких є унікальні можливості. Наприклад, лише Джедаї або Сити можуть рухати предметами на відстані за допомогою Сили. А тільки “злодії” мають арсенал термальних детонаторів, якими можна підірвати предмети з певного матеріалу. Під час лінійних рівнів (і багато де у відкритому світі) ви будете бачити речі, з якими ви нічого не можете зробити при першому проходженні. Але потім ви можете повернутись в режимі Вільної Гри, де ви зможете вибирати будь якого персонажа, з тих до яких ви вже отримали доступ. Всі ці системи дуже прості, прикольні і, що дуже важливо, чудово підходять для гравців будь якого віку, тим паче що ці проекти зазвичай дуже легкі. Якщо чесно, з тим як тут трохи змінили те, як працює здоров’я персонажів, та зі зменшенням різних елементів миттєвої смерті на рівнях, ця частина серії особливо легка. Що я не вважаю проблемою.
Проблемою я вважаю те, що все це прикольно лише якщо ви проходите таку гру вперше. А от якщо ви вже грали в цю серію раніше, я не знаю чого ви не бачили такого, що є в The Skywalker Saga. Так, зміни тут є і деякі з них вийшли дуже гарними. Систему здоров’я покращили, в бійки добавили можливість комбо та контратаки (хоч і простіше ніж в Ninjago грі, про яку я вже писав). Можливості класів персонажів тут гарно продумали, а боси та сюжетні моменти посеред відкритого світу – це чудово, бо раніше це потребувало створення цілого рівня, навіть якщо більшу частину рівня доведеться створювати просто з нічого. Але насправді, грається воно так само як і раніше. А відкритий світ тут типовий і як щодо формули відкритих світів, і щодо формули цих Lego проектів, тому він нічого не виправляє.
Більше того, поки я проходив The Skywalker Saga я постійно відчував, ніби я граю в проект початку 2010-их. Тобто – так, серія вже не застрягла в 2005-ому, але пройшла вона лише декілька років і все одно ідейно застаріла. Тут багато нудних і зайвих міні ігор, багато абсолютно не цікавих QTE, відкритий світ, який існує лише для того щоби на мапі можна було поставити багато позначок для “речей, які ви можете підібрати”… Найсумніше те, що в 2005-ому Lego Star Wars: The Video Game здавалась захоплюючою і свіжою для того часу. Обмеженою лише технологіями, а не ідеями людей, які її створювали. Тоді як The Skywalker Saga не має навіть відголосу тих ідей і відчувається як стерильний продукт. Вона більше, довше, красивіше, але не настільки весела, яким був оригінал для свого часу. Навіть гумор тут дуже примітивний і все ще повністю залежить від фізичної комедії, хоча персонажі давно розмовляють і не просто бурмочуть. І сприймати ігри окремо від фільмів, на основі яких вони побудовані, теж все ще неможливо, тому тут особливо складно зрозуміти навіщо стільки часу витрачати на озвучення та режисуру сцен, які не складаються в цільну історію.
Lego Star Wars: The Skywalker Saga можна вважати еволюцією серії. І для тих, хто раніше ніколи не грав в Lego ігри від Traveller’s Tales, і кому подобаються Зоряні Війни, цей проект може сподобатись. Ну і ще тим, кого хвилює щоб у грі було “якомога більше годин контенту”, щоби було чимось зайнятись. Але інших людей цей проект навряд зацікавить.