Радий: 007 First Light

З першої своєї появи на сторінках “Казино Рояль” Яна Флемінга, Джеймс Бонд залишається популярним і сьогодні. Хоча я не можу себе назвати найбільшим фанатом серії, я читав в дитинстві “Кульову блискавку” і дивився більшість фільмів, деякі декілька разів. Хоча мої підліткові роки потрапили на еру Пірса Броснана, найбільше мені в ролі Бонда подобався Тімоті Далтон і моя думка про це не змінилась навіть після виходу екранізації “Казино Рояль” 2006-го, навіть хоча сам фільм, мабуть, найкращий в серії.

А ось в ігри по Бондіані я грав мало. І ті, з якими я був знайомий раніше, мені зазвичай не сильно подобались. Та все одно, мої очікування від 007 First Light були не низькими. Все ж таки, IO Interactive давно довели, що вони чудово вміють робити соціальний стелс екшен в своїй серії Hitman, і навіть сюжетний лінійний екшен в них виходить непогано, бо серія Kane and Lynch мені подобалась. З останнім в них було гірше, звичайно, і той же Hitman: Absolution вийшов жахливим, але я все одно був певен, що вони задачу виконають. І вони дійсно не розчарували.

Якщо ви бачили хоча б один фільм про Джеймса Бонда, ви, в принципі, можете здогадатись що за події та ґеймплей вас очікують в грі. Чистий стелс, екшен стелс, перестрілки та кулачні бої, захопливі перегони на якомусь транспорті, сюжетні моменти з діалогами та розслідування і велика кількість різноманітних локацій з різних шматочків світу. Ця гра намагається відтворити всі типові для фільмів елементи.

Соціальний стелс в грі працює схоже на серію Hitman, але просто з більш спрощеними системами та локаціями. В останніх трьох Hitman вже існувала концепція Mission Stories (які в грі 2016-го називали Opportunities) і в цій грі вони працюють майже так само, просто тепер вони обов’язкові. Тож, вам подається якась проблема, після цього ви можете знайти декілька потенційних таких “історій”, які можете використати для вирішення проблеми, і далі гра веде вас від одного шматку історії до наступного, поки ви не дійдете до кінця. Зазвичай таких історій, і відповідно рішень проблем, більше ніж самих проблем. І також кожна з них може акцентувати різні елементи ґеймплею. Десь рішення буде потребувати чистого стелсу, десь соціального стелсу (інколи навіть з перевдяганням), але майже завжди ви можете також швиденько вигадувати якусь брехню, якщо вас помітили там, де вас не повинно бути.

Ця концепція “блефу”, як системи, взагалі вийшла дуже цікавою. Механічно, вона означає, що поки ви не в зоні, де всі будуть стріляти без попередження, щоб ви не робили, ви завжди можете спробувати збрехати, щоб викрутитись з ситуації, замість того, щоб одразу переходити у відкритий бій. Система використовує механіки, які також були у нових Hitman, де є певні типи ворогів, на яких брехня ніколи не працює, але на всіх інших, поки у вас є на це ресурс, воно діє. І робить стелс набагато цікавішим. Я декілька разів сидів десь в укритті і довго думав, як же мені пройти через певний блокпост ворогів, поки не згадував, що я можу просто збрехати і швиденько пройти повз, і це завжди дуже прикольно працює.

Але коли ви в зоні відкритого бою, то окрім стелсу (який все ще доступний, але більш обмежено), у вас є можливість як стріляти, так і використовувати кулаки. Бойова система в грі вийшла доволі прикольна, але в першу чергу вона захоплює завдяки тому, що зазвичай в процесі багато що десь вибухає, ламається чи розлітається на шматки. Це все мені нагадало Kane and Lynch 2, де теж більшість укриття з часом ламалось, і деякі типи зброї були навмисно не дуже точні, тому вам постійно треба рухатись. В одну сторону використали свій гаджет в годиннику, в іншу сторону постріляли, поки не закінчились патрони, кинули зброю без патронів комусь в обличчя, добили кулаками, забрали в них зброю, сіли в нове укриття і так далі. Коли це все працює, то відчувається майже не гірше, ніж в Uncharted 4 або The Lost Legacy. Але час від часу воно працює погано.

Бо найбільша проблема з екшеном (а інколи і стелсом) в 007 First Light в тому, що не дивлячись на інтерактивність локацій, і на те, скільки навичок для пересування у Бонда є, механічно це все контекстуально і часто відчувається обмеженим. В порівнянні з серією Uncharted це особливо відчутно, але навіть без цього, гра не дає можливості робити те, що від неї очікуєш. Тому інколи візуально, і з точки зори ситуації і того, що ти бачив в інших місцях гри, є відчуття, що у вас повинна бути можливість виконати дію X чи Y, але такої можливості просто нема, бо дизайнери такого не враховували. І в іншій грі, яка не про Джеймса Бонда і не намагається настільки сильно відтворити ситуації з фільмів, можливо я б не звернув на це уваги. Але тут я задаюсь питанням, чому я не можу перестрибнути через маленькі перила на голову ворогу знизу в одному місці, тоді як в інших я таке вже робив. Схожі дивні обмеження також присутні і в декількох битвах з босами, де обмеження просто не мають сенсу, але розробники так вирішили, значить так треба. Ну і додатково треба сказати, що камера під час ближнього бою зазвичай себе веде дуже погано.

А ось сюжет вийшов доволі непоганим. Персонажі прикольні. Інколи деякі моменти відчуваються затягнутими, але при цьому гра не набридає. Ну і той факт, що гра постійно змінює місце подій та додає якісь нові цікаві механіки, теж допомагає їй залишатись свіжою. Молодий Джеймс Бонд теж виявився прикольним, але варто зауважити, що його недосвідченість і відсутність цинічного погляду на події, які зазвичай притаманні Бонду в фільмах, відчуваються трохи дивно. Але гра сама на це звертає увагу і робить це частиною сюжету. Інші персонажі в грі теж вийшли дуже прикольними. Але чисто заради сюжету я б не рекомендував купувати гру.

Взагалі, 007 First Light вийшла дуже прикольною. Якби їй треба було прямо конкурувати з новою частиною Uncharted, то гра б програла. Але оскільки ігор такого типу останнім часом майже ніхто не робить, то порівнювати теж нема з чим. Ну і це набагато краща спроба від компанії зробити лінійний екшен, ніж Hitman: Absolution чи Kane and Lynch 2 (яка мені подобається, але зазвичай люди критикують гру). Я би хотів побачити, як IOI будуть далі розвивати серію. І також, дуже хотілось би, щоб вони перестали перетворювати всі свої ігри на “live service”, який потребує постійного інтернет підключення для “правильного” досвіду з грою, хоча в цій грі це обмеження менш дурне, ніж останніх Hitman.