Радий: CULTIC (обидва розділи)

Я дуже радію відродженню класичних FPS. Та, на жаль, небагато з нових таких проектів розуміють як саме відтворити той простий, але захопливий ґеймплей шутерів періоду перед та під час виходу Quake. Тому я інколи навіть задавався питанням – може причина, чому не так багато класичних FPS люблять і пам’ятають сьогодні в тому, що жанр вже зробив все що міг, і що “dungeon crawler з пушками”, як дизайн, занадто обмежений?.. Але потім виходить якийсь новий неймовірно винахідливий WAD для Doom, або новий проект типу Cultic і я розумію, що ні – в цьому жанрі ще багато чого можна зробити, що раніше навіть не намагались. І хоча Cultic мені сподобалась менше, ніж більшості гравців (як я бачу), особливо Chapter Two, ця гра все одно неймовірно класна.

Cultic – це фактично спроба переосмислити класику Blood від Monolith Productions, але з досвідом сучасності. Якщо ви не знайомі с грою, Blood вийшла в 1997-ому році і була зроблена на рушії Build. Вона була трохи з чорним гумором, класною атмосферою, незвичною зброєю і акцентом на інтерактивність (що було типовим для проектів на тому рушії). І гра все ще дуже класна. Розробники (технічно, фактично один розробник) зі студії Jasozz Games спробували відтворити все це в Cultic, але використовуючи Unity. Тож рівні тут величезні і насичені цікавими локаціями та ворогами, багато інтерактивних елементів, суміш 3D, 2D спрайтів та вокселів, нетипова зброя, темна історія з чорним гумором і головними ворогами виступають культісти в робах. Ну і, звичайно, прикольний саундтрек, який ефектно переходить з атмосферних фонових мелодій на запальні агресивні треки під час бою. Ніхто з ворогів не кричить “marana!”, але все одно дуже легко в цьому всьому впізнати Blood.

Та, як я вже написав, все більше, вибуховіше і сучасніше. Рівні тут набагато більше ніж в будь-якій грі на Build. Наприклад, в Ion Fury: Aftershock (класному доповненні Ion Fury, яке краще за основну гру) рівні зазвичай менше, бо гра використовує оновлений, але все одно справжній Build. І в тій грі вони з рушія намагались вижати все можливе, але жоден з рівнів не стає настільки багатошаровим та насиченим, як більшість рівнів Cultic. На щастя, цей розмір здебільшого використовується дуже розумно і саме так, як це було в кращих класичних FPS – тобто будете знаходити ключі, відкривати нові проходи і знаходити секрети. Причому, я також був дуже радий побачити, що більшість рівнів в грі зроблені таким чином, що майже завжди можна повернутись на початок рівня, навіть коли ви майже біля його фіналу. Це доволі популярний підхід в сучасних “ретро” FPS, але його присутність не гарантовано. Лише декілька секретних локацій за обидва Розділи гри (а також додаткові мапи) можна взяти лише один раз, і потім шанс пропаде і треба проходити рівень зі старту. Зазвичай їх можна знайти прямо перед закінченням рівня.

Механіки пересування та атаки також більш різноманітні, ніж це було в класичних FPS. Можна швидко ухилятись в будь-яку сторону, ковзати по підлозі, робити удар в стрибку (прямо як в F.E.A.R.) і все це можна використовувати просто для пересування по рівням. Зброя зазвичай має навіть не один додатковий альтернативний режим стрільби, а декілька і її можна додатково покращувати. Деякі з ворогів мають щит і його можна теж підібрати і використовувати в комбінації з будь-якою зброєю, яку можна тримати однією рукою. Величезну кількість предметів на рівнях можна піднімати та жбурляти в ворогів. Гра не намагається повторити класичний підхід з лише горизонтальним рухом камери, тому вам треба повноцінно управляти камерою і точно цілитись (хоча гра трохи корегує ваші постріли, просто не настільки агресивно, як типовий авто-приціл з класичних проектів).

І на додаток до всього цього, Cultic намагається бути навіть ще більш різноманітним, ніж Blood та Duke Nukem 3D, тому майже кожен рівень унікальний тематикою і атмосферою і більшість з них мають якісь неочікувані моменти, які більше ніколи не повторюються. Тому, хоча основний ґеймплей ніколи повністю не змінюється, інколи рівень може більше акцентувати горор, інколи більше економію обмежених ресурсів під час складних боїв, інколи більше дослідження рівнів, інколи це просто арени… Гра дуже непередбачувана, але при цьому майже завжди її експерименти успішні, особливо в Chapter One.

Та не завжди гра робить те, що намагається, успішно. Chapter Two в цілому має занадто багато моментів, де щось існує фактично лише заради того, щоб бути неочікуваним, навіть якщо результат цього поганий. Є декілька дуже поганих горор сегментів, які нагадують найгірші приклади сучасних заскриптованих ігор з горор тематикою. Деякі з ворогів, які в Chapter Two з’явились вперше взагалі погані. Нова зброя, яка вперше з’явилась в Interlude, абсолютно зайва і використовувати її замість тієї, що була і в першому Розділі, нема сенсу. Боси в цій частині просто погані і занадто довгі (тоді як в Chapter One вони навпаки помирали до того, як ви зрозуміли що це боси). І що взагалі неочікувано, так це те, що в Chapter Two інколи стабільність гри страждає. В цій частині вистачає неймовірно класних рівнів, але, якщо чесно, я не дуже хотів би знову в неї грати, тоді як в Chapter One я з радістю ще колись пограю. Або навіть в бонусні мапи – нещодавно вийшла безкоштовна Home for Cultmas, яка працює, фактично, як рімейк перших рівнів Blood, але через механіки Cultic і однією цілою мапою.

Мені дуже сподобалась Cultic: Chapter One, але навіть в Interlude та Chapter Two вистачало елементів, які мені подобались. Гра не настільки ж консистентно захоплива, якою була DUSK, яка залишається однією з найкращих FPS, в які мені будь-коли доводилось грати. Але Cultic – це все одно дуже впевнена і прикольна свіжа інтерпретація класичних шутерів на Build. Просто з більшою кількістю деталей, більш реалістичними розташуванням туалетів, з більшою кількість інтеракцій, більш вибуховим ґеймплеєм і кров’якою в усі сторони і також просто купою зручних речей, які очікуєш від сучасної гри. Я не дуже хотів би, щоб Cultic продовжили розвивати далі, але новий проект від цієї студії я би дуже хотів побачити, бо вони явно знають що роблять.