Важливо зазначити, що Final Fantasy VII Remake Intergrade мені дуже сподобалась, хоча я ніколи сильно не любив оригінал. Та ж FF8 мені більш цікава, хоч проходити її не супер приємно. Але той Remake з Episode INTERmission DLC був неймовірним. Тому і в Rebirth я хотів пограти. Але поки нарешті грав, то не міг дочекатись, коли гра нарешті скінчиться… Це не погана гра, але кажу одразу, що якщо остання частина цієї трилогії буде працювати так само як ця, я не збираюсь її проходити. Гаяти час можна цікавіше.
Щоб нормально пояснити ситуацію з Rebirth мені треба спочатку знову сказати декілька речей про Remake. Гра була набагато довшою, ніж їй було потрібно і по факту розтягнула 5 годин з оригінальної гри (насправді навіть менше) в більше 30. Але більшість моментів, які стали довше, відчувались дійсно класно і так би мовити заслуговували на те, щоб витрачати стільки часу. В оригінальній грі оповідання було дуже простим і купа персонажів залишались примітивними до кінця гри, не кажучи про ті перші 5 годин, де ви про них майже нічого не знали. Тоді як Remake (та DLC) виправили це, додавши величезну кількість деталей, з якими персонажі стали набагато більш цікавими, і тому гра викликала набагато сильніші емоції.
Також треба ще раз похвалити бойову систему, яка поєднала hack and slash з класичним “майже покроковим” Active-Time Battle, тому всі персонажі відчувались дуже різними, мали свої механіки і гра мотивувала вас навчитись використовувати кожного з персонажів найкращим способом. Навіть зброя в грі, на відміну від типового для рольових ігор підходу, не відчувалась як серія банальних покращень і більш “стара” зброя після певних покращень могла бути більш ефективною в більш пізніх моментах гри. Вороги на мапі існували лише один раз, тому в грі не було “грайнду” на досвід і кожна битва відчувалась важливою. Remake в цілому трохи нагадував більш старі спроби Square зробити “кінематографічну рольову гру” з Parasite Eve 1 та 2 (що трохи смішно, бо оригінальна FFVII вплинула на створення Parasite Eve).
Що ж змінилось в Rebirth? Починається гра з сюжетної лінійної місії, яка прямо нагадує структуру Remake. Бої все ще класні, оповідання сильне, події, які гра в цей момент показує, стали довшими, але теж класно – гра відчувається як чудове продовження, яке просто робить теж саме але краще. І одразу скажу, що фінальні розділи гри (і декілька інших) працюють так само, чому і показують ще раз, що формула Remake була успішною.
Та більша частина Rebirth – не це. Більшу частину часу ви будете виконувати найбільш нудні та типові задачі у відкритому світі в стилі Ubisoft. Тут навіть на башти треба залазити, щоб отримати більше іконок на мапі. Вороги тепер нескінченні і з’являються через деякий час знову, що робить бої нецікавими – бойова система занадто складна, щоб витрачати на ворогів (які все одно потім з’являться знову) багато часу, тому деякі вороги вмирають набагато швидше, але це ситуацію не виправляє. Квести та інші іконки на мапі жахливі і зазвичай також прив’язані до різних тупих міні-ігор, які навіть міні-іграми назвати складно – це просто більш довгі і при цьому не цікаві інтеракції. Чедлі, який був таким прикольним персонажем в Remake, тепер бісить, бо кожні п’ять метрів він буде вам надзвонювати і щось розповідати…
Ця сюжетна частина оригінальної гри теж розширена в цьому рімейку, але всі ці розширення відчуваються майже непотрібними. Вони змінюють елементи історії, додають те, чого не було раніше, або просто використовують знання персонажів для створення нових поворотів, тоді як в оригіналі вони могли нічого не знати. Просто всі ці нові речі нічого цікавого не кажуть. Їх просто більше і інколи вони “інші”, але не “кращі”. Тому цей сегмент довше не через якісь нові елементи сюжету, а тому що весь цей час у вас буде з’їдати відкритий світ. Я дуже давно кричу про те, що нам пора повернутись до спрощених “мап світу”, замість того щоб кожен раз намагатись перетворити географію на нудні пустелі. Хоча, навіть якби тут було зроблено саме так, то гра б займала менше часу і була приємніша, але світ все одно сприймався б настільки ж фальшивим, як і в оригінальній грі, цього разу вам просто будуть нескінченно розповідати нудну “історію світу”, яка цей факт не змінює.
Жахливих міні-ігор, які більш серйозні ніж ті, про які я писав вище, тут теж постійно зустрічаються. Муглів зробили реальними в цій версії гри, і їх візуальний дизайн викликає той самий екзистенціальний жах, що й оригінальний дизайн Соніка з фільму. Гра часто виглядає дуже погано, бо вони намагаються зробити відкритий світ з полями та лісами в Unreal Engine 4, що цей рушій завжди робив погано. Симуляція “адаптації до темряви” при грі в SDR одна з найгірших, що я колись бачив, тому біля печер екран просто буде ставати майже повністю чорним на якийсь час. Персонажі в цій частині, як не дивно, не сильно більше розвиваються в порівнянні з оригінальною грою, що після Remake відчувається помітним погіршенням. Ну і звичайно, фінальні моменти наповнені якимись абсолютно абсурдними елементами, які існують виключно, щоб створити інтригу до виходу наступної гри. Як я розумію, фанати Kingdom Hearts до такого давно звикли, тут це зайве.
Мені складно сказати, кому Final Fantasy VII Rebirth може сподобатись. Без проходження Crisis Core, а бажано ще й всього оригіналу, тут складно сприймати історію, на відміну від Remake. Гра буває кінематографічною і з класним оповіданням, але дуже рідко. Вона також не використовує відкритий світ для створення якоїсь атмосфери, як атмосфера подорожі з друзями в XV. І не робить при цьому, щоб сам світ міг змінюватись в залежності від ваших дій в ньому, як це зробили в Final Fantasy XVI. Події з оригінальної гри відчутно цікавіше тут теж не стають. А без елементів оригіналу тут теж майже нічого цікавого. Тому не знаю – може якщо вам подобається, коли гра витрачає багато вашого часу і вам все одно наскільки якісно цей час витрачається, то тоді вам ця гра сподобається? Мені Final Fantasy VII Rebirth не сподобалась. Ближче до фіналу я почав ігнорувати всі побочні квести та завдання і ніколи не буду грати в цю гру знову. І після проходження в мене бажання грати в фінальну частину майже відсутнє.