The Thing originally came out in 2002 and was one of several odd “games that were kind of official sequels to movies that didn’t get sequels”. It was sometimes done really well, as it happened with TRON 2.0, which is arguably a more interesting sequel than the actual sequel that followed less than a decade later. The Thing was not done well, but then again – neither was the prequel released in 2011. I have played this game on PC back when it just released and while I didn’t find it great, it held huge promise. A lot of its core mechanical ideas could support the paranoia driven action horror gameplay… it’s just that they didn’t in practice. Then I revisited the game about 13 years ago or so and my opinion on it hasn’t changed much. Now with The Thing: Remastered being the best this game ever could be (without being a different game entirely) I can safely say – it’s not a good game and could not be. But that promise I saw years ago is still there.
Tag: The Thing
Гидке каченя: The Thing: Remastered
The Thing вийшла в 2002-ому і стала однією з тих дивних ігор, які були по кіно-ліцензії, але вийшли через багато років після самого фільму. Були непогані приклади таких релізів, наприклад TRON 2.0, яка, я вважаю, була краща за кіно-продовження, що вийшло декілька років пізніше. Але The Thing вийшла не дуже, в принципі як і кіно-продовження 2011-го. Я пройшов гру на ПК приблизно в рік її виходу, і хоча гра мені не дуже сподобалась, в неї був величезний потенціал. Купа крутих і неочікуваних ідей, які дійсно могли відтворювати відчуття параної в екшен грі. Але реалізація була так собі. Років 13 назад я знову пройшов гру і моя думка залишалась незмінною. І тепер вийшла The Thing: Remastered, оновлена версія, краще якої бути не може (окрім повного рімейку). І я без сумнівів можу сказати, що цю гру якісною не зробити. Хоч ідеї в ній дійсно прикольні.
Гадкий утёнок: The Thing
Игры по лицензии всегда воспринимаются отдельно в голове геймера. Мы видели хорошие примеры таких игр. Видели плохие. Видели ЗАЧЕМ ЭТО ВООБЩЕ СУЩЕСТВУЕТ?! Но время от времени проскакивают и такие игры по лицензии, которые просто неплохи. В них не влюбляешься, их критикуешь. Они обычно забываются. Но не навсегда. The Thing – такой пример.