Disapprove: Visions of Mana

As someone who didn’t play any Mana/Seiken Densetsu titles until the Trials of Mana remake, that I really enjoyed, I don’t really have any specific expectations from the series. All I want these games to be is fun jRPG/action RPG adventure titles with simple but exciting plots and some curious, if not necessarily revolutionary ideas. And while I didn’t enjoy my time with the Secret of Mana remake (and doubt I would’ve liked the original either), I still admired what it was trying to achieve as a SNES game from 1993. Plus, its story, while basic, was still curious and the world had lots of interesting and unexpected elements to it.

Which isn’t entirely lacking from Visions of Mana either – it does have its moments, its visual style is like concept art come to life and there is an adventurous spark to it. But unfortunately, it is also tedious, way too long for what it actually has to say and the cause for it all might not be some series of bad calls from the development team. No, the real issue here is that Visions of Mana feels like a game made by several teams, none of which knew what they were doing and why.

Read more“Disapprove: Visions of Mana”

Розчарування: Visions of Mana

Оскільки до рімейку Trials of Mana (який мені дуже сподобався) я не грав в серію Mana/Seiken Densetsu, в мені досі нема ніяких особливих очікувань від цих проектів. Я уявляю, що гра в серії буде просто прикольною jRPG/action RPG з пригодницьким настроєм і деякими хоча б трохи новітніми ідеями. Наприклад, коли рімейк Secret of Mana мене розчарував (і навряд оригінальна версія мені сподобалась би більше), я все одно розумів історичну важливість гри і її експериментальність як для SNES проекту 1993-го року. І сюжет в грі хоча і був дуже простим, але все одно хоча б захопливим і пригодницьким і світ гри мав цікаві і неочікувані елементи.

Що можна знайти і в Visions of Mana. Тут є прикольні моменти, візуальний стиль гри неймовірно красивий і виглядає ніби хтось перетворив концепти на 3D локації, та й пригодницький запал в ній можна знайти. Та на жаль, гра також дуже нудна і не знає коли зупинитись. І причиною цьому, як мені здається, стало те, що гру розробляло кілька окремий команд, жодна з яких не знала що за гру вони роблять.

Read more“Розчарування: Visions of Mana”

Disapprove: Secret of Mana (2018)

Three years ago I’ve played the Trials of Mana remake which was my first introduction to the Mana (Seiken Densetsu) series. It was a very simple, but extremely fun and exciting action RPG that had the energy and ideas of the 90s redone with all of the experience and sensibilities of the 2020s. Countless games were inspired by Secret of Mana, and Ys and thousands of hack and slash games and their experience was poured into making Trials of Mana 2020, making it a fun experience a lot of modern players can instantly get into.

And now I’ve played Secret of Mana remake from 2018, which actually feels like a game from 1993 and it’s been a miserable experience throughout. Surprisingly, from what I’ve gathered, partially because some things in this remake made the game worse.

Read more“Disapprove: Secret of Mana (2018)”

Розчарування: Secret of Mana (2018)

В 2021-ому я пройшов рімейк Trials of Mana, який став моїм знайомством з серією Mana (Seiken Densetsu). Це була дуже проста, але дуже захоплива action RPG, в якій шалені ідеї та атмосфера ігор 90-их чудово поєднались з якістю та зручністю 2020-их. Сотні action RPG ігор робились під впливом оригінальної Secret of Mana, чи Ys і також багатьох hack and slash проектів, і найкращі ідеї з усіх них були реалізовані в Trials of Mana 2020, завдяки чому, гра сприймалась “сучасною” в найкращому сенсі.

А тепер я нарешті пройшов і рімейк Secret of Mana 2018-ого, який відчувається як гра 1993-го року в найгіршому сенсі. Причому, як я розумію, велика кількість того що мені не сподобалось робить саме рімейк.

Read more“Розчарування: Secret of Mana (2018)”

Few notes on: Videogame music 2020

I had relatively high hopes for the music in games of last year, but it ended up being a bit disappointing. Which, I suppose, is par for the course for 2020. But some remasters and re-releases have sweetened the deal, while the rest of the games that I have played since the last time I did this sort of post have improved the situation even further. As a result, I did get to enjoy some nice memorable videogame tunes during this past year.

Read more“Few notes on: Videogame music 2020”

Несколько нотаций про: Игровую музыку 2020

У меня были большие надежды на музыку прошлогодних игр, но результат оказался немного разочаровывающим. Как и весь 2020-ый год. К счастью, переиздания и ремастеры прошлого года улучшили ситуацию, а прохождение более старых игр с хорошей музыкой подняли мне настроение. Так что, хорошей музыки для этой записи у меня достаточно.

Read more“Несколько нотаций про: Игровую музыку 2020”

Happy about: Trials of Mana (2020)

I’ve never played games in Mana (Seiken Densetsu) series before. I’m aware of the popularity of Secret of Mana, yet to this day I’ve not checked it out, nor it’s poorly received remake. However, as a fan of certain type of Japanese action RPGs, mainly the Ys series from Falcom, when I’ve first seen the gameplay from the Trials of Mana remake, I got very interested. Now, after playing through the game several times and doing everything I could think of, I gotta say – I’ve had a lot of fun with the game.

Read more“Happy about: Trials of Mana (2020)”

Радуясь: Trials of Mana (2020)

Я никогда раньше не играл в серию Mana (Seiken Densetsu). Я слышал много хорошего про Secret of Mana, но до сих пор в неё не играл, как и в её посредственно встреченный римейк. Но мне очень нравятся японские hack and slash action RPG, вроде серии Ys от Falcom, поэтому геймплей римейка Trials of Mana меня заинтриговал. И теперь, когда я прошел игру несколько раз и сделал в ней всё, что хотел, должен сказать, что я не разочарован.

Read more“Радуясь: Trials of Mana (2020)”