Бувають такі проєкти, після проходження яких відчуваєш, ніби потенціал ідеї для гри був зовсім не розкритим. Не тому що “розробники погані”, чи ще щось, просто якось сумно стає. The Tragedy at Deer Creek викликала в мене саме такі емоції. Хоча гра явно з малим бюджетом і командою, початок в неї дуже цікавий. Виглядає вона класно, світ атмосферний, музика прикольна. І хоча гравцям не пояснюють всі деталі, стає дуже цікаво, що ж буде відбуватись далі. На жаль, все це нікуди не йде, бо як пригодницька гра цей проєкт погано працює, і як сюжетна гра вона теж не знає як саме треба будувати оповідання.
Ґеймплейно, це пригодницька point and click гра з видом від першої особи. Тут нема повного переміщення між сценами в стилі Myst чи ASYLUM минулого року, замість цього кожна частина локації чи кімната це і є сцена. Інколи вони мають додатковий ракурс, але зазвичай ні. Гра також дуже коротка і її легко пройти за 2 години чи менше. Тож локацій тут теж доволі мало. І більша частина “дослідження” відбувається через те, що тут часто незрозуміло що робити далі.
Як пригодницька гра вона побудована не дуже добре, без розуміння жанру. На старті ви можете зібрати величезну кількість предметів, але при цьому не мати чіткої задачі або використання для жодного з них. В грі є купа “фальшивих інтеракцій”, де іконка натякає на те, що з предметом можна щось робити, окрім просто огляду, але насправді ні і головна героїня просто коментує, наскільки це непотрібний предмет. Але при цьому, в грі є декілька таких “непотрібних предметів”, але частина цього предмету має окрему інтеракцію, яку треба ще здогадатись знайти. Декілька загадок ви легко можете вирішити в себе в голові ще на старті, бо вам дається пояснення дуже рано, але сама загадка нарешті зустрічається лише в самому кінці. Є декілька моментів, де вам обов’язково треба ходити через міні-лабіринт туди-сюди, бо деякі інтеракції недоступні поки ви не побачили якийсь сюжетний момент.
Але все це було б не так погано, якби в грі дійсно працювало цікаве розслідування, через ґеймплей. Але цього теж нема. Є зав’язка, після цього ви можете знайти шматки інформації, які навіть разом нічого чіткого не розповідають. В продуманій грі ці всі шматки будуть поступово будувати історію, поки в фіналі всі ці елементи (які ви, як розумний гравець, вже і так зібрали до купи) не підтверджуються чітким оповіданням. Але замість цього в цій грі ви маєте майже нічого, а потім в фіналі вам 5 хвилин в заставці розповідають весь сюжет. Навіщо взагалі сюжетну гру створювати, якщо все оповідання гри відбувається в фінальній заставці? Ну і окрім цього навіть до фіналу гра постійно дивує дивними наративними рішеннями. Заставки закінчуються різко і наступна сцена не має нормального зв’язку з тим, що було до цього. А закінчується гра взагалі забувши про головну героїню та її персональну історію.
Дуже сумно, коротше. Дуже дуже сумно. Я не знаю, чи розробникам досвіду не вистачило, чи бюджету. Але The Tragedy at Deer Creek дратує як гра і розчаровує як оповідання, хоча потенціал стати чудовою сюжетною і трохи детективною грою в неї був.






Spelling error report
The following text will be sent to our editors: