Пройшло більше 10 років з мого першого проходження The Elder Scrolls V: Skyrim і більше 8 з тих пір, як я пройшов “Legendary Edition” з усіма DLC. Ще через 2 роки вийшла “Special Edition” (яку я тоді вирішив пропустити), а ще через 6 після цього Anniversary Edition. Кількість портів та перевидань Skyrim давно стали жартом, але не дивлячись на це я знову сів витрачати декілька десятків годин на гру, яку вже два рази пройшов. Історія в ній не така й захоплююча, а геймплей в кращому випадку “нормальний”, але я не міг відірватись. Що такого в Skyrim, що в неї навіть сьогодні хочеться грати, і що особливого з її дизайном відкритого світу який досі беруть за основу інші ігри?
Ще з виходу Morrowind, серія The Elder Scrolls почала набувати популярність за межами вузької ніші RPG. І хоч я досі вважаю Oblivion надзвичайно нудною грою, її популярність була ще вище і в інтернеті ви досі можете побачити людей які співають їй дитирамби. А потім вийшла Skyrim і кількість портів та перевидань дуже легко пояснити.
Позичивши багато ідей з серії Fallout (якою вони тепер володіли) і на основі досвіду розробки Fallout 3, Bethesda вирішила оновити основні елементи TES так, щоб вони з “цікавих” перетворились на “такі прикольні, що відірватись неможливо”. Вивчення навичок через їх використання все ще залишилось основною ідеєю ролевої системи, але на додаток до цього з’явилась ідея “перків”. І саме завдяки цим “перкам” ви тепер могли створити свого персонажа унікальним. Прокачка рівнів більше не залежала від декількох навичок, які треба було вибрати на старті гри, а це означало, що кожен персонаж в грі може бути “хамелеоном”, який змінює “класи” коли завгодно. Кожен варіант прокачки має право на життя, і це лише ваш вибір. Навіть автоматичну адаптацію рівнів противників та луту оновили так, щоб вона відчувалась більш природньою. Бійка проти вовків у полі на початку гри більш не займає стільки же через 100 годин прокачування персонажа.
Але найкращим покращенням стало переосмислення того, як працюють квести та дизайн світу, і цей дизайн досі захоплює. Самі історії які ви зустрічаєте в квестах часто пересічні, хоча в принципі цю гру можна назвати одним з найкращих прикладів сценарію як для Bethesda. Та не історією ці квести брали, і навіть не світом і його історією (хоча це, як і раніше, цікаво). А тим, що весь світ гри був перетворений на дуже простий, але захоплюючий список задач для гравців, який мов ніколи не закінчується. Стоячи біля однієї локації ви будете бачити на компасі інші, щоб зацікавити і дати задачу “що ще можна подивитись”. Напис “Пройдено” біля локацій, в яких ви зробили основні елементи дослідження означав, що навіть карта – це список задач, і вам потрібно лише їх знайти і виконати. Бо за кожною позначкою ховаються руїни, гробниці, печери, підземелля з пастками, квестами і скарбами. Квести теж прописані так, щоб “зачепити” якомога більше ключових локацій та інших серій квестів. Якщо вам подобається просто ходити по цікавим віртуальним світам, відірватись від цієї гри неможливо.
При цьому проходженні гри я також вперше познайомився зі змінами та оновленнями Special Edition. В цілому, базова гра не відрізняється від тієї, яку я пройшов 8 років тому, окрім концепції “Creator Club”, про що я напишу нижче. Версія виглядає краще, хоча все одно видно що оригінал вийшов в 2011, і навіть на момент виходу виглядав так собі. Але Skyrim і сьогодні може виглядати дуже красиво, хоча б коли в нього нема візуальних багів (а вони бувають).
В цю версію увійшли всі раніше видані DLC (Dawnguard, Hearthfire так Dragonborn), які гірше за основну гру, але все одно прикольні. Коли я вперше пройшов Dawnguard, то назвав його занадто нудним та в цілому безглуздим, і мої думки про це доповнення не змінились. Основна сюжетна лінія тут жахлива, локації не цікаві а нові механіки для вампірів та перевертнів використовувати просто нема ніякого бажання. Hearthfire доволі непоганий, як для своєї ідеї, і скоріш за все став основою для будівництва в Fallout 4, але в цілому можливості зробити для себе домівку тут занадто обмежені. Хоча б в Dragonborn розробники дали нову локацію з цікавими квестами і приємною ностальгічною атмосферою Morrowind.
А тепер про платні моди, які Bethesda відмовляється так називати. “Creations” з Creation Club – маленькі DLC, які схожі на сумнозвісну броню для коней з Oblivion по розміру. Але придбати їх можна лише через внутрішній магазин Bethesda. І більшість з цих “створінь” мені здалися абсолютно не потрібними. У чому я зміг переконатись за допомогою Anniversary Edition, яка добавила “найкращі” creations в Special Edition.
Якщо ви не знали, це все чим Anniversary Edition взагалі відрізняється від минулого видання – платні моди продали одною великою пачкою і зробили так, щоб вони краще працювали в грі. Ну принаймні, розробники самі так кажуть. Чомусь всі ці моди все одно завантажуються окремо, коли ви вперше запустите гру. Тому одразу очікуйте, що перший запуск у вас буде довгим, поки всі ці моди завантажаться, а потім встановляться. Що ще дивно, так це те, що деякі з цих модів змінили геометрію основної карти, але це не усюди зроблено акуратно і ви будете бачити діри в землі та каміння, яке літає над землею. Хоча повинен признати, що деякі з цих модів додають прикольну зброю та закляття (які інколи повністю порушують баланс). І декілька надзвичайно корисних нових домівок, які роблять всі ті, які ви можете збудувати в Hearthfire, зовсім не потрібними.
Дуже засмучує, що навіть з так нещодавно випущеною Anniversary Edition, The Elder Scrolls V: Skyrim залишається вкрай забагованою грою. Можна зрозуміти чому проблем так багато – це величезна гра з надзвичайною кількістю варіацій в проходженні. Але не треба забувати, що більшість цих проблем гравці не просто знають вже більше 10 років, але й для них були створені фанатські патчі. Які до цих пір не входять в жодне з офіційних портів та перевидань гри. Більш того – в Special Edition зробили вбудований менеджер для модів, що зручно. Але вмикання будь якого з модів вимикає досягнення. Не дивлячись на те, що в тому менеджері є браузер по якому видно, що два найпопулярніших моди – фанатські патчі, які виправляють більшу частину проблем гри. Включаючи ті, які не дозволяють гравцям отримувати досягнення… А про неперевершений SkyUI, який перетворює жахливий інтерфейс гри на щось приємне (для клавіатури та миші) я взагалі мовчу. Тому якщо ви хочете пройти гру вперше, і хочете отримати всі досягнення, то ви вимушені грати в гіршу версію гри. Що дуже смішно, так це те, що використання консольних команд (включаючи god mode) не вимикає досягнення. Я радий, що це так, бо без консолі виходити з деяких ситуацій майже неможливо через те як часто гра любить ламати квести. А точно – і опції для FOV в грі досі нема, тому якщо ви хочете щось адекватне (як 90), то вам треба це робити через консоль, і кожного разу як запускаєте гру.
Не дивлячись не те, що Bethesda настільки нахабно відмовляється виправити проблеми вже стільки років і продає зламану гру у котрий раз, я не втримався і пограв в неї ще 80 годин. І ще хотів, тому силою заставив себе зупинитись. Бо є інші ігри, які я хотів пройти. Skyrim все ще захоплює і робить це з легкістю. Як “ще один хід” в Civilization, в цій грі завжди є ще один квест, ще одна локація, ще один дракон.