Думки про: The Last of Us Part II (Remastered)

Два роки тому я заставив себе пройти The Last of Us Part I. Тепер я зробив теж саме з продовженням, раз воно нарешті вийшло на ПК. Перша частина мені не сильно сподобалась, але гра була впливовою та важливою, особливо з точки зору як ігри можуть розповідати історії. І мені було трохи цікаво, чи буде сіквел краще. The Last of Us Part II дійсно краще, але теж мені не дуже сподобалась.

Як і перша частина, яку після останнього перевидання називають “Part I”, це стелс шутер/action adventure від третьої особи з елементами виживання та горор сюжетом. Світ (або хоча б Північна Америка) сильно постраждав від інфекції, яка перетворює людей на бездумні агресивні створіння. І хоча в деяких куточках континенту сформувались різні комуни та містечка, старі міста порожні і розвалені, а людству треба вчитись як жити по новому. Тому з точки зору ґеймплею, це означає, що вам треба проходити через різні локації, де ворогами можуть бути як інфіковані, так і агресивно-налаштовані не інфіковані люди.

Як стелс, так і екшен в Part II набагато краще, ніж в першій грі. Що важливо, бо більшу частину свого часу в цій грі ви будете витрачати на ці сутички з ворогами на рівнях, які інколи більш лінійні, а інколи більш відкриті і мають купу різних шляхів. Механіки стали краще, зброя відчувається краще, покращення навичок тепер відчуваються більш цікавими, крафтинг все ще класний, на відміну від купи ігор, які за останнє десятиріччя намагались погано його скопіювати.

Оповідання, якщо дивитись на нього в вакуумі, все ще неймовірне з малопомітними переходами між ґеймплеєм та заставками, купою необов’язкових взаємодій на рівнях, які більше розкривають світ та персонажів. І вся гра все ще сприймається як “інтерактивне кіно”, але при цьому залишається “справжньою грою”, що більше ніхто в іграх не робить. Я цього від ігор не потребую, але все одно результат класний. Сценарій в грі супер, акторська гра чудова (як голосом, так і мовчазними емоціями) і візуально гра неймовірно круто виглядає.

Але, але… По-перше, гра все ще занадто довга. Я розумію, що за останні роки стало дуже популярно вважати “дорослим оповіданням” коли все дуже затягнуте і серйозне. Але з цього проекту дуже легко вирізати десь хоча б третину гри і гра стане лише краще. По-друге – з точки зору ґеймплею, хоча гра і набагато краще за першу, все одно стелс та екшен доволі швидко набридають своєю обмеженістю. Все ж таки, гра намагається бути “реалістичною”, а це сильно обмежує цікаві потенційні механіки. То ж десь через годин 7 гри ви по факту вже точно визначились, як проходити гру, і процес змінюватись сильно не буде, але вам грати ще годин п’ятнадцять. Ну і по-третє, декілька спроб створити босів в грі неймовірно жахливі.

Якби сюжет і оповідання в грі були постійно захопливими, то проблеми ґеймплею було б простіше ігнорувати. Але навіть з цим є проблеми. Якщо чесно, я взагалі не розумію, навіщо в грі секція Еллі існує в тому вигляді, в якому вона існує. Бо лише секція Еббі розповідається з хоч якимось нормальним темпом. Мені здається, я розумію, що розробники намагались тут створити емоційно, але результат тут такий, що годин дванадцять ви просто щось робите на різних локаціях, поки відбувається “полювання”. І це неймовірно нудно. А потім гра перемикається на Еббі і несподівано з’являються якісь цілі і темп оповідання. Хоча The Last of Us Part I теж була занадто довгою, це було трохи простіше сприймати, бо гра була про подорож, в якій ви з початку знаєте куди вам треба і все що відбувається – просто перешкоди на шляху, які треба вирішити. Тоді як в цій грі, якщо написати сюжет гри на папері, то буде виглядати, ніби ніяких проблем нема. Але коли ви граєте, стає очевидно, що майже вся секція Еллі просто існує.

Ну і варто поговорити про технічні проблеми та якість порту на ПК. Цього разу гра набагато краще працює, ніж The Last of Us Part I, але все одно має купу проблем. Гра може вилітати, мати відволікаючі візуальні баги, інколи управління та індикатори перестають коректно працювати, а кількість кадрів в секунду може сильно залежати від локацій та ситуацій. Через те, як змінили деякі механіки, гра також потрапляє в ситуацію, де і ґеймпад, і клавіатура та миша самі по собі не граються найкраще, тоді як перша гра в усьому була краще з мишею. І варто також зазначити, що ця версія на ПК основана на Remastered версії для PS5, а значить тут також додані деякі секції гри, які вирізали з фінальної версії, коментарі розробників та інші різні бонусні елементи.

Чи можу я рекомендувати The Last of Us Part II? Як і першу гру – в принципі так. Це вражаючий проект, з якісним оповіданням на рівні, до якого інші ігри навіть близько не підходять, тому якщо вас цікавить такий ґеймплей, то чом би й ні. Чи мені сподобалась гра? Більше ніж перша частина, але не сильно. Цю гру можна і треба було зробити коротшою і більш насиченою, і при цьому не втратити жодного елементу драми та емоції. Тому мене трохи дратує, що замість цього розробники просто все розтягнули, бо могли.