Думки про: Old Skies

Якщо вам подобаються point and click пригоди, то ви гарантовано бачили логотип Wadjet Eye Games хоча б один раз за останні років 15. Вони розробили та видали декілька одних з найкращих представників жанру за останнє десятиріччя і залишаються мабуть найвідомішими користувачами Adventure Game Studio. І з моменту, як я вперше вирішив пройти серію Blackwell в 2013 жоден розроблений ними проект мене не розчаровував. Навіть більш короткі та прості проекти типу The Shivah або The Blackwell Legacy, або менш продумані як Blackwell Unbound були прикольні. А Unavowed я навіть 6 років потому вважаю однією з найкращих пригодницьких ігор за всю історію. Це я пояснюю для того, щоб було зрозуміло які очікування в мене були від Old Skies. І для контексту, коли я кажу, що грати в цю гру мені не дуже сподобалось.

Та тут є купа речей, які розробники зробили настільки ж добре, як і зазвичай, якщо не краще. Сюжет та оповідання у Wadjet Eye Games завжди цікаві, і в Old Skies з цим нема проблем – зав’язка тут захоплююча і етичні питання класно подаються. Якщо коротко, ви граєте за персонажа, яка може подорожувати в часі та змінювати минуле, але при цьому вони самі не змінюються і постійно бачать як їх сучасність “корегується” від таких змін кожні декілька годин, якщо не хвилин. Навіть її біографія постійно змінюється. Візуально гра теж неймовірно красива і має декілька абсолютно неочікуваних прийомів. І саундтрек теж супер.

То в чому ж проблема? В ґеймплеї. Більшу частину часу ґеймплей в Old Skies йде з рівномірним темпом і логічно переходить від однієї ситуації та проблеми на іншу. Гра інколи занадто спрощена, як мені здається, але при цьому нудно не стає. Але час від часу стають помітні два великих проблемних елементи. Перший це база даних всіх історичних подій. У вас є до неї доступ, вам треба нею користуватись для вирішення проблем, але працює вона так, що в світі, в якому вже давно існують Her Story чи Return of the Obra Dinn, вона сприймається дратуюче. Гра просто видає вам певні терміни, за якими можна щось шукати, і ніякої консистентної логіки в тому коли і що вам дають нема. Інколи ви отримуєте імена чи назви речей, які на той момент гри не мають ніякого значення. Але при цьому не дає шукати те, що вам треба знати і назву чи ім’я чого або кого ви знаєте. Переходів між результатами теж не існує, тому ви можете відкрити чиюсь біографію, побачити там список родичів, але не мати можливості шукати тих родичів, навіть коли по сюжету вам стає важливо щось про них дізнатись. Замість цього гра очікує, що ви зробите якісь абсолютно непов’язані з цим чи ними речі, і якийсь інший персонаж несподівано дасть вам інформацію, яка вам була потрібна. Механіка банально не працює, що особливо дивно, бо вся серія Blackwell була побудована на схожих механіках і там це все працювало.

Другою великою проблемою є використання подорожі в часу для ґеймплею. Інколи ваші можливості фактично непотрібні, або було б непотрібні якби не якась сюжетна причина, яка насправді не дуже важлива. А інколи механіка з часом реалізована просто жахливо. В грі лише одна загадка/проблема, яка доволі цікаво використовує цю ідею, і це остання загадка гри. Більшу частину часу замість цього гра використовує часову петлю, де вам треба за обмежену кількість дій чи часу зрозуміти як не померти. І за задумкою це, звичайно, звучить трохи проблемно, бо треба вчитись на смертях та помилках, але є декілька ігор, де такі загадки реалізовані прикольно. На жаль, не в Old Skies, де ви майже ніколи не розумієте що гра від вас хоче і вирішення кожної такої проблеми, це просто нудне і дратуюче використання всіх комбінації дій, поки одна з них не спрацює. При цьому, вам кожен раз треба передивлятись ті ж самі частини діалогу чи заставки, деякі з яких ще й неможливо пропустити. Не знаю, можливо проблема в тому, що розробники просто загнали себе в кут правилами для подорожей в часі, які вони вигадали. Але грати в це неприємно.

То ж в цілому, мені не дуже сподобалось грати в Old Skies. Гра дуже якісно зроблена, дуже красива, з чудовим саундтреком та класним сценарієм та оповіданням. Навіть хоча я б сказав, що деякі з персонажів вийшли занадто одноманітними і те, що гра якось дивно перемикається між сегментами, де у вас є контроль над діями головної героїні, а де нема. Але здебільшого гра просто “непогана”, коли не використовуються проблемні механіки, і дуже дратуюча, коли використовуються. Я думаю, що гру все одно варто спробувати, але також я б сказав, що будь-яка інша гра від Wadjet Eye Games краще.