Побачивши перші відео The Plucky Squire я подумав, що гра виглядає потенційно цікавою, але з високим шансом, що вийде нудною… І, на жаль, я був правий. Гра не сильно захоплює, хоч і прикольно виглядає.
Головною фішкою The Plucky Squire є те, що замість того, щоб залишатись грою схожою на The Legend of Zelda: A Link to the Past (якою вона починається), вона поступово змінює жанри і навіть переходить з 2D в 3D. Вступні розділи гри майже без сюрпризів працюють в двох вимірах і презентують себе в стилі дитячої пригодницької книги з картинками, але головний герой з часом опиняється за межами своєї книги і гра починає змінювати жанри. Починаючи з доволі погано реалізованого, але просто стелсу, але потім і з іншими непоганими ідеями. Головний герой потім отримує можливість маніпулювати самою книгою і гра час від часу робить цікаві загадки, які мотивують думати як використовувати правила книги в своїх цілях. І в 2D режимі гра теж час від часу переходить в інші жанри, або додає міні-ігри, особливо для битв з босами.
І все це дуже мило виглядає і красиво подане. Гра дійсно виглядає, як красиві глянцеві сторінки книги, поки ви в ній, і оточуючий світ на столі з книгою стає реалістичним контрастом до стилізованої і яскравої картинки на сторінках. Але стиль залишається стилем, і як гра The Plucky Squire нічого дійсно цікавого, на жаль, не робить. Більша частина базового ґеймплею, як в 2D так і 3D, похвалити нема за що, вони просто зазвичай “працюють”. Але в 3D сегментах управління персонажем доволі погане, а “невидимі стіни”, які обмежують куди можна йти, зазвичай абсолютно не логічні. Міні-ігри проходити нудно, і при цьому вони інколи дуже довгі, тому я був радий, що їх можна пропускати (що я з часом став часто робити). Гра в цілому не знає коли зупинитись, що в міні-іграх, що в битвах з босами і вони всі на відчутні хвилини довше ніж варто було їх робити.
Найкращі моменти тут бувають під час загадок, де ви можете змінювати контекст світу замінюючи слова в історії, або маніпулюючи сторінками книги. Інколи це навіть перетворюється на дійсно цікаві загадки, які я до цього бачив лише в іграх для Nintendo DS. Але таких моментів дуже мало, і очікувати що гра буде дивувати так, як це робили Scribblenauts чи Baba is You territory не варто. Не те, щоб грі було необхідно таке робити, просто… Хоч щось було б непогано. Бо зазвичай окрім візуального стилю та менш зручного управління нічого від переходу в 3D не змінюється.
В The Plucky Squire нема нічого зовсім поганого (окрім купи багів, які зараз виправляють). Просто, гра в найкращі свої моменти просто “непогана”, і що з нею не роби, як баги не виправляй, гра краще не стане. Я пройшов її за 6 годин, при цьому знайшов більшість секретів, але ці 6 годин тягнулись довше, ніж насправді і я часто бажав, щоб гра вже закінчилась. Та все ж, вона мила, можливо навіть прикольна для дітей або підлітків. Вона хоча б трохи розважає. Але не більше того, тому навіть не знаю, кому можна її рекомендувати.