Few notes on: Videogame music 2024

Fourth year of me writing about wonderful soundtracks in gaming while listening to Ukrainian Air Force protecting my life from russian missiles and killer drones behind the windows. I’m starting to get slightly angry at games that include air raid sirens in their soundscape, which is somewhat funny, but also a bit sad.

But speaking of games like that, Silent Hill 2 remake from last year is not even going to be included in the list because the original had a better soundtrack and was included last time. Plus, Akira Yamaoka composed one of his best soundtracks last year for a different game you will find listed. Anyways, as usual, I am listing the games and their soundtracks that I’ve played or re-played since the last time I’ve done this type of an article last year. This time it was about the same amount of new titles and re-releases. And while re-releases do win in numbers, a few of the new games had soundtracks that are bound to become instant classics.

Read more“Few notes on: Videogame music 2024”

Вільні нотації про: Музику в іграх 2024

Ось вже й четвертий рік пішов, як я пишу список класних ігрових саундтреків під звуки вибухів за вікном і розуміння, що без наших неймовірних воїнів ППО, русня б мене давно вбила. За останній рік я особливо сильно став помічати, коли в іграх використовується сирена чи інші трігерящі звуки, що трохи смішно і трохи сумно.

І до речі про звуки сирени – рімейку Silent Hill 2 в цьому списку не буде, бо оригінальний все одно краще і його я згадував минулого року. Плюс, пан Ямаока цього року викатив один з найкращих своїх саундтреків за десятки років, і якщо вам цікаво який, то треба читати список. Який, як зазвичай, складається з ігор, які я проходив після написання минулорічного посту про це. Цього разу нових ігор та перевидань була приблизно однакова кількість. І хоча перевидань було трохи менше, музика деяких нових проектів виявилась просто неймовірно крутою і вартою уваги.

Read more“Вільні нотації про: Музику в іграх 2024”

O tempora: Broken Sword – Shadow of the Templars: Reforged

O tempora is a series of retrospective posts where I play games from ages before to see if they stood the test of time.

Guess, it was about time to replay Broken Sword – Shadow of the Templars anyway… A classic from 1996, the original Broken Sword has often been considered one of the best point and click adventure titles. You had one good way of experiencing it (original release played via ScummVM) and one average way (Director’s Cut from 2010). But now there’s a perfect way of enjoying this title, with the new Reforged remastered release.

Read more“O tempora: Broken Sword – Shadow of the Templars: Reforged”

О часи: Broken Sword – Shadow of the Templars: Reforged

О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.

Мабуть і так варто було знову пройти Broken Sword – Shadow of the Templars. Ця класична point and click пригодницька гра 1996-го року не просто так вважається одним з найкращих прикладів жанру. Та раніше було лише два способи її пройти. Один якісний (оригінальна гра, запущена за допомогою ScummVM) і один не дуже якісний (Director’s Cut версія 2010-го). Тепер до них додався найкращий – Reforged ремастер.

Read more“О часи: Broken Sword – Shadow of the Templars: Reforged”

Broken Sword 5 – the Serpent’s Curse. Поедая свой хвост

Оригинальный Broken Sword всегда был иконой среди приключенческих игр – одним из самых значимых представителей золотой эры своего жанра. Именно её обычно называют причиной начала роста популярности истории тамплиеров в массовой культуре. Пара случайных приключенцев – француженка Нико и американец Джордж, – удивительно удачно работали в роли главных героев. И у игры был очень хороший атмосферный сценарий, полный как действительно захватывающих событий, так и забавных шуток. Неудивительно, у игры был достаточно неплохой сиквел и не совсем уверенный переход в 3D на две части. 3D игры я так и не прошёл – обе части начали надоедать мне очень быстро и про сюжет четвертой я слышал почти сплошные негативные вещи. Но оригинал оставался отличен даже в неудачном Director’s Cut, и вторая часть тоже была очень даже неплоха. От собравшего финансирование на Kickstarter продолжения, которое возвращается к привычным красивым 2D локациям (но теперь с 3D персонажами), я ожидал возвращения классики и эволюции серии для нового поколения. По крайней мере первую часть желания игра исполняет.

Read more“Broken Sword 5 – the Serpent’s Curse. Поедая свой хвост”

О времена: Broken Sword 1 и 2 Remastered

bs12

О времена — серия ретроспективных записей, в которых я прохожу игры из другого времени и проверяю, прошли ли они испытание временем.

Когда-то я писал о двух первых играх от Revolution Software, но настоящая известность пришла студии только с выходом оригинального Broken Sword. Я играл в эту игру впервые лет через десять после ее выхода (а вышла она в 96-ом), и тогда она мне показалась интересной, но проходить сиквелы я как-то обломался. Но на одной из распродаж GOG, решил закупиться классическими адвенчурами, которые я пропустил на момент выхода, и взял первую и вторую части Broken Sword, которые теперь доступны и в “ремастер” версии. Ну и большим плюсом покупки на GOG является тот факт, что если “ремастер” версии вам не нравится (а она может, о чем я напишу ниже), то также доступны и оригинальные версии обоих игр. Итак, как эти адвенчуры воспринимаются сегодня и насколько хорошо их обновили?

Read more“О времена: Broken Sword 1 и 2 Remastered”