Я не можу згадати інших серій, окрім Q.U.B.E., де з кожним релізом ігри ставали лише гірше, але у цієї серії це якось вдається. Оригінальна гра вийшла в 2011 і досі залишається дуже прикольною пазл грою від першої особи з дуже мінімалістичним стилем і простими механіками. І вона досі прикольно виглядає, не зважаючи на застарілу графіку. Тому 3 години на її проходження варто витратити. Але потім було зайве перевидання Director’s Cut і неймовірно нудний Q.U.B.E. 2 і ось тепер виходить Q.U.B.E. 10th Anniversary, яка рекламує себе як покращене перевидання оригінальної гри. Вона бреше.
Якщо ви раніше не грали в Q.U.B.E., тут все дуже просто – ви заходите в кімнату в якій є якісь інтерактивні елементи, які відрізняються кольором і інколи формою. У кожного з елементів є унікальна механіка, і з часом ви вчитесь як комбінувати ці елементи для вирішення простих проблем, основною з яких майже завжди є просто – дійти до виходу з кімнати. Дуже типово для пазлів від першої особи, але саме в цій простоті і був шарм оригіналу. Також оригінал мав неймовірно стильні переходи між кімнатами і оскільки гра була короткою, вона просто не встигала набриднути.
Майже все, що робило оригінал більше за прості механіки зникло в виданні 10th Anniversary. По опису у вас буде враження, ніби гру просто “оновили”, але насправді тут величезна частина кімнат і задач повністю перероблені. Візуально гра тепер підходить під стиль з Q.U.B.E. 2, який хоча і більш “крутий” (особливо тепер з додаванням Ray Tracing), виглядає набагато менш стильно, ніж білі стіни оригіналу. Тепер візуал у гри, та й звуки теж, занадто перевантажені і в багатьох моментах мені було неприємно на гру дивитись, чи чути її звуки, бо це відволікало від спроб вирішити загадку. Навіть круті переходи між кімнатами змінили настільки, що вони губляться в змінених сценах. Ну а темних рівнів з оригінальної гри, які були дуже стильні (але, правда кажучи, трохи затягнуті), тут взагалі немає.
В меню у вас є вибір між оригіналом і Director’s Cut, ніби це два окремих режими, але насправді це просто вибір між одним з двох саундтреків і чи буде закадровий наратив, чи ні. Це проблема тому, що навіть якщо ви вибираєте “оригінал”, між кімнатами тепер є багато пустих коридорів, які побудували лише для того, щоб в цей час був закадровий голос, і якщо ви його вимкнули (бо там жахливий сюжет), то ці локації сприймаються як щось зайве. Щось, що стоїть між вами і простим вирішенням загадок і витрачає ваш час.
На жаль, навіть ґеймплейні механіки не співпадають з оригіналом. Пазли в оригіналі не завжди були гарними, наприклад один з фінальних пазлів з великою кількістю коробок досі викликає в мене неприємні відчуття, але поганого було мало. І гра постійно намагалась зробити щось нове з дуже простих ідей. Мені досі, наприклад, подобається ідея, де треба було вмикати інтерактивні елементи, спочатку вдаривши їх струмом від проводів. Чи загадки з відбиванням світла, які були неймовірно простими, але чудово розбавляли процес. Чи темні локації, які на жаль були занадто контрастними, щоб очі не стомлювались, але ідея була чудова. Магніти були прикольні теж… Дуже багато простих, але прикольних механік і ідей, які швидко з’являлись і швидко зникали, поки не набридли.
Але хоча 10th Anniversary версія має майже ту ж саму структуру, як і оригінал, дуже багато з цих механік або прибрали повністю, або замінили на жахливі аналоги з сіквелу чи щось схоже. Тобто, тут є пазли які не змінили зовсім, і це прикольно. Але деяких ідей просто нема. Проводів зі струмом нема, тепер замість цього треба магнітами підіймати речі і вибивати цим двері, що взято з сіквелу. Найкращі моменти з відбиванням світла прибрали, а самі механіки зробили складніше, що не зробило їх цікавіше чи краще. Просто загадку треба вирішувати довше. А нова фінальна загадка в грі настільки жахлива, що я б краще знову пройшов найгірші пазли з оригіналу.
Я почав проходити Q.U.B.E. 10th Anniversary з надією, що нарешті буде версія першої частини гри, яку можна спокійно рекомендувати всім, бо “чиста” оригінальна версія давно не продається. І планував подивитись, що нового в гру додали. Але коли я пройшов це видання до кінця, мене воно настільки бісило, що я не хотів грати в додаткові рівні. Ця версія гірше за оригінал і, якщо б не жахливий наратив, гірше навіть за Director’s Cut. Я не розумію, що сталося з цією серією і чому з кожною новою спробою з цього дуже простого мінімального проекту намагаються створити щось, чому вдається одночасно бісити гравця і мотивувати їх спати.