Через величезну кількість сюжетних ігор, які “нібито пригодницька гра, але насправді ні”, більшість з них я просто ігнорую. І коли я вперше побачив Mouthwashing, то одразу проігнорував проект, як ще один не сильно цікавий. Але після декількох стрімів та відео, де стало видно, що і оповідання і стиль тут можуть бути якісними, я вирішив, що може варто зацінити гру самому. Хоча я, по факту, і так вже бачив все проходження. І воно в принципі було того варто, якби не те, що чим більше гра намагається бути пригодницькою, тим гірше вона стає. І те, що її видає русня.
Mouthwashing – сюжетна пригодницька гра з нелінійним оповіданням і дуже різкими переходами між різними сценами, яка нагадує вже класичні проекти від Blendo Games типу Thirty Flights of Loving. Але в цьому проекті, кіношність та оповідання стають на задній план заради інтерактивності. Що часто робиться дуже розумно. І не рідко дуже погано. Головною “фішкою” гри спокійно можна вважати дуже неприємний горор сюжет, який викликає все більш гидотні відчуття, чим більше ви дізнаєтесь про події. Тут купа дуже серйозних і неприємних тем, які зазвичай розвиваються якісно і без дешевої експлуатації травм. Зав’язка для цього сюжету при цьому дуже проста – маленька команда космічного корабля-перевізника потрапляє в аварію, після якої їм треба дуже довгий час намагатись вижити. Що, очікувано, потихеньку негативно впливає на їх психологічний стан. Сценарій написаний якісно, презентація дуже стильна і атмосфера гри будується дуже класно. Це не той тип горору, який кричить в екран, щоб вас налякати. А скоріш той, який повільно і відверто показує наскільки жахливі речі люди можуть робити.
Але при всій якості оповідання інтерактивний/пригодницький елемент в грі зазвичай дуже поганий. Починається все непогано, з простих задач типу “знайди предмет, використай предмет”, які також розвивають сюжет. Але чим ближче до фіналу, тим більше в грі “екшен моментів”, які погані, не цікаві і часто зайві. Останній з них особливо жахливий і я не знаю, навіщо його таким залишили. Розумію, якщо розробники хвилювались, що їх не будуть серйозно сприймати як просто сюжетно дослідницьку гру (“симулятор прогулянки”), але краще б вони менше намагались додавати інтерактиву, бо він в них вийшов погано.
Іншим поганим рішенням розробників, як я натякнув на старті, стала співпраця з Critical Reflex – видавцем з росії, який з усіх сил намагається приховати всюди інформацію, що вони з росії. І що гроші за придбання гри може піти (як податки) на фінансування воєнних злочинів, які постійно русня. Якби не видавець, то в Mouthwashing варто було б пограти, якщо ви морально готові до дуже важкого і неприємного сюжету (після якого хочеться в душ). Бо оповідання класне, презентація супер, ґеймплей не найгірший. То ж, якщо розробники змінять видавця, то варто подивитись гру.