Класно, коли гра проста, але все одно чіпляє. Або ґеймплеєм, або прикольним стилем чи сюжетом. Навіть до початку популярності сучасних інді ігор на ринку вистачало проектів малого бюджету на ПК і навіть консолях. А з серій “Simple” від D3 Publisher та “SuperLite” від Success навіть виникло декілька нішевих але відомих франшиз, найвідомішою з яких є Earth Defense Force. Саме про такі ігри я вперше подумав, коли побачив Children of the Sun і сподівався знайти в цій грі щось, що чіпляє. Але після дуже короткого проходження і одного дню після, я майже не пам’ятаю що в грі взагалі відбувалось.
Базовий ґеймплей Children of the Sun – пазл/симулятор снайпера. Ви можете бігати навколо локації по заданій прямій вліво чи вправо, але це вам дається лише для того, щоб краще роздивитись всі місця і вибрати місце для пострілу. Бо цим єдиним пострілом вам треба буде вбити всі цілі на мапі і місія провалиться, якщо ви цього не зробили. Але ж як? Після кожного ураження цілі пуля зупиняється в повітрі я дозволяє вам поцілити в інше місце, поки світ навколо рухається дуже повільно. Тож, задача кожної місії – знайти найбільш оптимальний варіант “рикошетити” від однієї цілі до іншої. В чому вам з часом будуть допомагати додаткові можливості. Ну і ще ви також можете використати підпис кожного рівня як підказку для виконання більш складного маршруту польоту кулі.
Ідея дуже прикольна і я певен, що на її основі можна побудувати класну гру. Але Children of the Sun цього не зробила. “Найскладніші” рівні в грі сприймається “складними” зазвичай тому, що вони навмисно роблять якийсь елемент свого виконання незрозумілим або не зручним. А інколи ще й очікує від вас, щоб ви почекали, поки всі цілі не стануть в вигідну позицію. Що зовсім не сприймається як розвиток простої, але цікавої ідеї, а скоріше як просто “щось”, що вставили в гру, бо не знали що ще робити. Просто щоб гра займала довше часу. Є тут і рівні, які працюють за своїми правилами, і всі вони абсолютно жахливі. І загальна презентація та ідеї гри, судячи з усього, зроблені під впливом від проектів Suda51 (в грі навіть є готель під назвою NMH). Але тут навіть стиль скопіювали так собі, а реально цікавого менше, ніж в найкращих проектах Grasshopper Manufacture.
Я почав забувати проект і нудьгувати ще до того, як пройшов його до кінця. Хоч реально поганих моментів тут не так і багато, нехай остання місія в мене зламалась прямо на фінальній заставці. Скоріше, проблема просто в тому, що чудова тут лише сама ідея, але з нею не роблять абсолютно нічого цікавого. І все ж, може вам буде цікаво пограти просто заради того, щоб подивитись як це все працює. Але навряд вам гра сильно сподобається, якщо ви взагалі захочете її пройти до кінця.