Радий: Wicked Seed

В далекому 1998-ому SquareSoft, які були на найвищому рівні якості своїх проектів того періоду, випустили Parasite Eve. “Кінематографічну рольову гру”, в якій розробники змогли створити відчуття інтерактивного сюжетного блокбастеру. Гра мала була не ідеальною, але до сьогодні в неї купа фанатів, бо нічого схожого на цю гру ніколи ми не отримали. Навіть продовження гри, яке я люблю навіть більше за першу частину, стала абсолютно іншим проектом, який більш нагадував класичний survival horror, ніж сюжетну RPG. І раз ніхто з великих розробників цього не робить, схожі проекти почали розробляти інді розробники. Wicked Seed – один з таких проєктів, який має багато схожих за механіками ідей, але зроблений за набагато менший бюджет.

Як і Parasite Eve, Wicked Seed можна технічно описати як покрокову рольову гру з великим акцентом на дослідження локацій та вирішення проблем, тобто елементи типові для survival horror. Але Wicked Seed використовує ці елементи навіть більше, ніж PE. В плані дослідження, гра дуже відкрита і фактично до фінальної битви з босом, ви можете в будь-який момент повернутись в минулі локації, щоб знайти елементи, які ви не знайшли перший раз (або просто битись з ворогами). Плюс, хоча основні елементи бойової системи явно створювались під впливом PE, бої відчуваються зовсім інакше. Зі схожих елементів – тут все ще треба постійно думати про свою позицію, коли ви вирішуєте почати якусь дію (що сучасні ігри дуже часто не люблять робити важливим взагалі, на жаль), бойова зона обмежена, навички все ще використовують певну “енергію”, а на силу атаки впливає дистанція до цілі. І ще є різні дрібні речі, які майже аналогічні. Але більш помітним стає те, що унікальне для цієї гри.

Першою такою відмінністю я би назвав відсутність чітких пауз між вашими діями – в PE ви могли виконати обмежену кількість дій коли заповниться певна стрічка, як в Final Fantasy тих часів. В Wicked Seed замість цього є стрічка витривалості, і кожна дія використовує певну її кількість. Витривалість постійно відновлюється, тому в цій грі ви скоріш обмежені кількістю речей, які ви можете зробити за один раз, але лише від вас залежить, коли ви хочете починати свої дії, і скільки дій одночасно зробити. У ворогів замість цього система все ще схожа на PE, тобто в них між кожною дією є чітка павза, під час чого вони просто стоять і нічого не роблять. Також, окрім можливості просто відійти від атакуючого ворога, ви можете блокувати атаки і навіть (пізніше) робити контратаки. Це наносить великі ушкодження ворогу і також працює разом з ще однією додатковою системою – у ворогів є своя стрічка витривалості, але вона скоріше про їх “стабільність”. Тобто, якщо атаками її звести до нулю, то це викликає запаморочення ворога, що ще більше їх ослаблює. Бойові локації в цій грі зазвичай доволі маленькі, на відміну від Parasite Eve, тому блокувати атаки та запам’ятовувати анімації та поведінку ворогів стає дуже важливим.

При проходженні гра на нормальній складності (і без додаткових налаштувань, які роблять гру складнішою) баланс боїв в грі в цілому дуже гарний, але це також залежить від того, яку зброю ви будете використовувати, і наскільки добре ви вивчите зброю та ворогів. З іншого боку, навіть якщо ви помрете під час бою, гра відродить вас одразу перед цим боєм, що дуже зручно. Окрім таких можливостей “переграти бій”, зберігатись треба в спеціальних місцях для зберігання, які також вас лікують. Окрім цього лікування в грі трохи обмежене і бере деякі уроки від Souls проектів, наприклад – лікування в безпечній кімнаті також поверне всіх вбитих ворогів. Також важливо вказати, що в цій грі, коли ворог починає атаку, зазвичай вони почнуть йти до вас, щоб підійти, а вже потім атакувати. А вони будуть так ходити нескінченно, якщо ви будете від них постійно втікати, поки вони не зупиняться біля вас і не почнуть анімацію атаки. Що в Parasite Eve було зовсім інакше – там вороги зазвичай могли атакувати майже з будь-якої частини кімнати, просто їх атаки зазвичай також рухали їх. Тож в цій грі вам, для ухилення від атаки, спочатку треба підійти до ворога, щоб він її почав.

В цій грі також величезна кількість різних бонусів, режим нової гри плюс, додаткові підземелля (одне нещодавно додали безкоштовно, а ще одне анонсували як теж безкоштовне оновлення) та інші прикольні елементи. З чим ви зможете прокачати персонажа, зброю і знайти ще більш круте обладнання. Що, я певен, і стане основною причиною грати та повертатись до гри, бо інші елементи проєкту доволі жахливі. Виглядає гра погано, сценарій ідіотський, музика миттєво забувається. Загадки то ні про що, то очікують, що ви телепатично спілкуєтесь з розробником. Дизайн рівнів поганих і мапи в грі нема (за дизайном), що робить деякі локації занадто незрозумілими. А окрім прикольних бойових механік, єдине що в грі ще є (і що розробника, судячи з усього, особливо цікавило), так це абсурдно велика колекція додаткових костюмів для головної героїні. Які починаються вже з напів-роздягнених, а закінчуються чистими фетишами. Ви мабуть очікували, що за отримання рангу S+ отримаєте якусь круту пушку з нескінченними патронами. Ні, нагорода за це – напівпрозорий пеньюар.

Але хоча гра і має стільки чистого трешу, бойові механіки дійсно дуже класні. Не завжди найкращим способом реалізовані, і складно ігнорувати той факт, що без ностальгії за Parasite Eve гра б була менш цікавою. Але все одно – тут достатньо прикольних ідей, яких я не бачив раніше в такій реалізації. Тому, мені дуже сподобалось проходити Wicked Seed і я би дуже хотів побачити, як саме розробники цієї гри будуть розвивати ці ідеї далі.