Думки про: Wizordum

Хоча за останні десять років вийшло дуже багато класичних FPS, зазвичай від цих проектів очікуєш чогось, що буде нагадувати Doom, Quake чи Duke Nukem 3D. Але Wizordum не така. По-перше, основним ґеймплейним прикладом для гри стали, судячи з усього, більш старі проекти типу Wolfenstein 3D чи Rise of the Triads, а значить рівні зазвичай більш “плоскі” і без схилів, ліфтів чи сходів, як в Doom. А по-друге, гра не виглядає і не звучить як типова класична FPS і замість цього за основу бере епічне фентезі. Іншими словами – це навіть не Hexen, а скоріше Might and Magic VI. Що і стало основною причиною, чому я вирішив пройти гру до кінця. Бо як FPS, це не дуже цікава гра.

Зазвичай, коли люди думають про класичні FPS, то в першу чергу уявляють прикольну зброю та екшен. Це не найголовніше, звичайно, і для створення дійсно класного прикладу жанру треба більше. Наприклад, нещодавнє повторне проходження Doom нагадало мені про те, наскільки цікавими для дослідження були рівні в тій грі, наскільки різноманітними відчувались комбінації ворогів і наскільки розумно продуманим був темп кожного рівня. Але якщо в жанрі, де основна взаємодія зі світом відбувається завдяки пострілам зі зброї, ці постріли не відчуваються класно, то гра може почати набридати. Тож, скажу одразу – як і Wolfenstein 3D, за сьогоднішніми стандартами і очікуваннями, зброя та вороги в Wizordum доволі одноманітні і не сильно цікаві. Є лише одна прикольна зброя – чарівна паличка, яка заморожує ворогів (яких потім можна розбити). Вся інша зброя або не дуже цікава, або не дуже ефективна. Ворогів візуально не мало, але функціонально вони працюють занадто схоже один на одного, тоді як більш пізні вороги в грі скоріше бісять, ніж створюють якесь цікаве різноманіття.

Сама задумка зробити класичну FPS в стилі action RPG доволі цікава. Тут є два класи на вибір, у кожного з яких свій набір додаткових заклять та одне унікальне потужне закляття. Всі інші не унікальні закляття можна знайти як згортки на рівнях і використовувати, як і різні зілля. Однією з додаткових задач на рівнях також є збір скарбів, гроші з яких між рівнями можна витратити в магазині на покращення зброї та заклять. І це все звучить захопливо, але не практиці існує майже для галочки. Закляття зазвичай не цікаві і не дуже корисні. А зілля лише інколи можуть знадобитись, особливо в місцях, де без них для знаходження секрету вам треба буде отримати ушкодження. Тож, всі ці механіки та предмети лише ускладнюють ґеймплей і ніколи органічно не вплітаються в екшен.

То може хоча б рівні цікаво досліджувати? Більшість з них дійсно класні. Оскільки гра намагається бути епічним фентезі, то рівні тут дуже різноманітні і на відміну від ігор, з яких взяті основи ґеймплею, тут дуже багато відкритих локацій. Кожна з яких також має свою маленьку історію, які можна зрозуміти по їх візуальному оформленню та дизайну. Розбиті поселення, небезпечні ліси, будівлі з привидами та страшні замки служителів зла виглядають дуже круто. І візуальна частина підкреслюється саундтреком, який теж дивує. Бо замість midi-версій металу чи року, це епічна оркестрова “фентезі музика”, яку спокійно можна було б вставити в ігри на Infinity Engine чи в частину The Elder Scrolls, і вони б там звучали ніби так і задумано. З іншого боку, інколи ця дуже насичена і епічна оркестрова музика починає набридати, коли ви слухаєте її годину підряд, бігаючи по вже порожньому рівню в пошуку секретів. Але вона все одно дійсно класна.

Я думаю, ця гра може вам сподобатись, якщо вам подобається дослідження рівнів в класичних FPS, бо від екшену тут чекати багато не варто. Є декілька погано придуманих секретів або взагалі поганих рівнів, але зазвичай дослідження в цій грі прикольне. Я б не сказав, що достатньо прикольне, щоб витрачати 20 годин, які вона в мене зайняла. Бо бойова частина починає сильно набридати. На щастя, у гри є демо версія, в яку варто пограти і подивитись, чи вам це подобається. І саундтрек обов’язково варто послухати, коли він вийде. Але як будете грати в демо, просто уявіть що те, що в демо, просто розтягується на декілька годин, лише з більш цікавими рівнями. І якщо вам це не цікаво, то і гру брати не варто.