Повертаючись в Grand Theft Auto IV (Complete Edition)

Повертаючись в Grand Theft Auto IV (Complete Edition)

З усіх частин серії Grand Theft Auto IV – єдина, яку я пройшов більше ніж два рази. При тому, що вона мені ніколи сильно не подобалась. Але раз я проходив всі частини серії знову, то і цю пропустити не міг. Плюс, я до цього не грав в Complete Edition версію, яка нарешті поєднала оригінальну гру та Episodes from Liberty City в один проєкт. Тому мені було цікаво пройти гру і знову, і троху в новому оформленні. Але думка про гру в результаті майже не змінилась.

Grand Theft Auto IV, Complete Edition, review, огляд Grand Theft Auto IV, Complete Edition, review, огляд Grand Theft Auto IV, Complete Edition, review, огляд

Ця гра стала першою в серії 3D релізів, в якій механіки та елементи ґеймплею не лише додавались, а й прибирались. Головною причиною для чого стало бажання Rockstar більше акцентувати реалізм та системність, що вони почали робити в San Andreas. Бо ця гра повинна була стати серйозною кримінальною драмою, а не веселим екшеном. Тож тут лише одне місто, хоча саме це місто стало набагато більш насиченим і багаторівневим. Літаки та танки зникли з гри зовсім. В оновленому світі серії контроль над вогнепальною зброєю був значно підсиленим, тому хоча її можна купити в магазинах, цих магазинів мало і всі вони заховані десь в підворіттях та підвальних приміщеннях. Більш шалені типи зброї типу бензопил, вогнеметів не стало, як і спеціальних предметів для лікування чи скидання агресивності копів. Більше ніяких битв районів на район чи можливості придбати нерухомість.

GTA IV була побудована щоб нагадувати більш “реалістичні” кримінальні серіали та фільми, типу The Wire. Тому замість місії з викраденням літаків з військової частини тут скоріше буде місія вбити дилера в бридкій багатоповерхівці. Де злочин це не захопливі пригоди, а смерть та ніж в спину від тих, кого ти вважав друзями. І гра дійсно чудово створює цю атмосферу. Тут купа чудових сюжетних моментів, які працюють настільки ж добре, як і найкращі приклади кримінальної драми. А системний і насичений світ, який більш “важкий” і повільний, з машинами, якими може бути складно керувати на великій швидкості, доповнює цю наративну атмосферу. Тому, здебільшого у розробників виходить зробити саме те, що вони хотіли.

Grand Theft Auto IV, Complete Edition, review, огляд Grand Theft Auto IV, Complete Edition, review, огляд Grand Theft Auto IV, Complete Edition, review, огляд

Проблема в тому, що Rockstar не вміють зупинятись. Світ можливо цього разу не занадто великий, але кількість місій та інших сюжетних подій занадто велика, в порівнянні з їх різноманіттям. Бо в грі відбувається дуже багато всього, але це все грається від початку до самого кінця майже без змін. Початок гри має певний розвиток і зміни, з якими ви поступово будете вчитись робити речі по-новому. Але десь з середини і до самого кінця гра сприймається як одна велика місія, яка ніяк не закінчиться. Ви будете використовувати одну й ту ж саму зброю, однаково, з однаковим підходом до вирішення всіх проблем, тому просто треба перед кожною місією зайти в магазин і однаково закупитись. І оскільки гроші в грі витратити майже ні на що більше не вийде все одно, то ви їх і будете витрачати в першу чергу на оновлення ресурсів, а в другу на постійні поїздки на таксі. Бо місто настільки завантажене машинами і діставатись з однієї точки міста в іншу настільки нудно, що простіше їздити на таксі. Плюс, викрадання машин, що завжди було головним рішенням для того, щоб кудись дістатись, дуже часто призводить до активації поліції. А через зміни в тому, як саме полює поліція, мати навіть 3 зірочки з 6 може означати, що позбутись копів ви не зможете дуже довго.

Місії в грі також мають неймовірно довгі і нудні поїздки на машинах, але в грі немає ніяких чекпоінтів (вони вперше з’явились в Episodes). Тому дуже часто може вийти ситуація де ви почали місію, довго і нудно кудись їхали, потім місія провалилась через якісь непередбачувані проблеми з персонажами чи ще якоюсь фігнею, і вам треба починати місію знову і нудно кудись їхати. Що смішно – розробники розуміли, що це проблема, тому під час цих поїздок відбуваються діалоги, які змінюються, якщо ви граєте в місію повторно. Але насправді вирішити цю проблему можна було лише чекпоінтами, а те, що нудна поїздка тепер має інший діалог проблему не вирішує.

Grand Theft Auto IV, Complete Edition, review, огляд Grand Theft Auto IV, Complete Edition, review, огляд Grand Theft Auto IV, Complete Edition, review, огляд

Варто також згадати, що до того часу вже існувала неймовірно чудово написана кримінальна драма у відкритому світі – Mafia, яка вийшла ще в 2002-ому. І та гра добре працювала і як історія, і як гра тому, що була побудована як лінійна сюжетна гра, події якої просто відбувались у відкритому світі, а не як пісочниця. І тому темп історії та персонажі в грі працювали як треба. Тоді як в GTA IV сюжет просто блукає 20 годин між слабо пов’язаними епізодами, а потім просто несподівано закінчується. І більшість персонажів в грі неприємні.

Хоча, системність проекту сама по собі зробила гру дуже популярною, бо тут постійно відбуваються якісь несподівані речі. Чи планували розробники гру “не запланованою запланованою веселою”? Можливо. Наприклад систему друзів в грі часто критикують, бо різні персонажі вам постійно дзвонять з якимись дурними пропозиціями. Але в деяких місіях такі дзвінки відбуваються за сюжетом, показуючи що самі Rockstar розуміли, як буде працювати система і навмисно використали це для дуже ефективних жартів. Краще б вони змінили саму систему, звичайно, але жарти дійсно класні з цього вийшли.

Grand Theft Auto IV, Complete Edition, review, огляд Grand Theft Auto IV, Complete Edition, review, огляд Grand Theft Auto IV, Complete Edition, review, огляд

А потім для гри випустили Episodes from Liberty City.

Перше DLC, The Lost and Damned, потенційно ще більш бридке ніж основна гра. Бо персонажів, які можуть сподобатись, тут взагалі нема, а сюжет виходить одночасно і насиченим, і недостатньо розвитим. Початок цього доповнення чомусь дуже затягує перед тим, як почати якийсь цікавий сюжет, а вся друга половина відбувається так швидко, що з’являється відчуття, ніби чогось не вистачає. Тут також спробували повернути систему банд з San Andreas, але дружній ШІ настільки неймовірно тупий, що вони постійно призводять до провалених місій, бо вилазять прямо перед вами, поки ви стріляєте (а смерть деяких персонажів це миттєвий провал). В цілому, не дуже приємне DLC, яке мені не сподобалось.

А друге DLC, The Ballad of Gay Tony, відчувається як незрозуміла спроба “виправити гру”. З одного боку, тут набагато більш цікаві та дивні персонажі і ґеймплей та структура місій ближче до “аркадних” частин серії. Але з іншого – це все ще GTA IV, який працює як GTAIV, тому все відчувається якось неправильно. У вас з’являється доступ до більш дивних типів зброї, стрибків з парашутом та навіть “танку” (насправді це БТР), але всі ці елементи все ще більш “важкі” і непередбачувані, бо основна гра так працює, і тому ситуації, які повинні бути веселим екшеном, можуть бісити. І ви провалите місію, бо фізика персонажів якось дивно себе поведе, або вашу машину якось закрутить несподівано, або ще щось відбудеться, що не відчувається як “чесний програш”. Але хоча б тут чекпоінти доволі непогані і саме тут вперше з’явився рейтинг за проходження місій і можливість їх переграти. Сюжетно доповнення теж страждає, і мені здається, що було б набагато краще, якби основна гра та Episodes були одним проектом по сюжету.

Grand Theft Auto IV, Complete Edition, review, огляд Grand Theft Auto IV, Complete Edition, review, огляд Grand Theft Auto IV, Complete Edition, review, огляд

І до речі про це, важливо зазначити, що хоча Complete Edition поєднала гру та доповнення в один проєкт і також зробила декілька змін (виправила баги, змінила поведінку деяких елементів, вирізала мультіплеєр та декілька пісень з радіо), всі елементи, які унікальні для доповнень, так і залишились унікальними. Зброю з доповнень в основній грі отримати неможливо, чекпоінти в основну гру не додали. Єдине, що радіо станції, які раніше були доступними лише в DLC, зробили доступними для всього проекту. І раз я вже згадав про музику – це перша частина з III, яка спробувала зробити чіткий лейтмотив і саундтрек, який запам’ятовується (з музики, написаної для гри). Він все одно занадто фоновий і використовується не дуже часто, але головна тема гри чудова і одразу впізнається, та й музика на радіо тут класна.

Варто ще сказати, що з технічної сторони, гра зараз в доволі поганому стані. Версія GTA IV для ПК мала проблеми зі старту, які ніколи офіційно не виправили, а оновлених перевидань гри на інших платформах не існує. Тому ПК версія залишається найкращим варіантом для проходження, але лише якщо ви будете використовувати фанатські виправлення, які покращують оптимізацію гри та виправляють візуальні проблеми (включаючи повернення ефектів, які на ПК версії ніколи не працювали). Я проходив гру з DXVK та FusionFix, бо коли почав без них, грати було майже неможливо. Та навіть з цими виправленнями проблеми можуть виникати.

Grand Theft Auto IV, Complete Edition, review, огляд Grand Theft Auto IV, Complete Edition, review, огляд Grand Theft Auto IV, Complete Edition, review, огляд

Чи хотів би я знову проходити Grand Theft Auto IV? Ні. Навіть якщо гру перевидадуть і в новій версії будуть класні елементи, типу чекпоінтів та оновленого балансу. Гра стане набагато кращою, якщо так вийде, і тоді я зміг би її навіть рекомендувати. Але сам грати знову не дуже хотів би. Бо версія GTA IV, яку б я хотів, скоріш стала рімейком, де б з основної гри вирізали деякі місії, а Episodes якимось чином інтегрували в події основної гри. Що навряд хтось буде робити. І все ж, GTA IV була прикольним експериментом і атмосферу вона створила чудово. Шкода, лише, що грати в гру не дуже приємно.

If you have found a spelling error, please, notify us by selecting that text and pressing Ctrl+Enter.

Subscribe
Notify of
guest

0 Comments
Inline Feedbacks
View all comments

Spelling error report

The following text will be sent to our editors: