О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.
Хоча Half-Life 2 любили з моменту виходу, в мене ніколи не виходило пройти її заново. Я встановлював гру, проходив перші декілька розділів гри із задоволенням, але потім десь посередині Рейвенголму моє проходження заглухало і я не повертався до гри знову. Хоча в першому Half-Life теж вистачало менш цікавих моментів, мені чомусь завжди було приємніше пройти її від початку до кінця… Звичайно, я не можу сказати, що HL2 мені не подобався – гра все одно чудова і її вплив все ще можна відчути в сучасних проектах, але перша частина мені завжди подобалась більше. Що також дивно – Episode Two мені завжди дуже подобався і я навіть найгірші досягнення в ній отримав.
Але і в другий епізод я останній раз грав десь років 14 назад. І після проходження першої частини з її доповненнями, а потім і фанатського рімейку Black Mesa, я планував пройти і другу частину. І не зробив цього одразу тому, що HL2 в певний момент став трохи зламаною грою, як з візуальними, так і логічними багами. І коли в 2023-ому Valve зробили чудове оновлення першого Half-Life, я приготувався, що і для Half-Life 2 таке оновлення вийде. І ось, на 20-ту річницю гри її дійсно оновили і зробили Епізоди частиною основної гри. І я нарешті знову їх пройшов.
Тоді як вплив першого Half-Life на розвиток FPS був і залишається очевидним, те як саме Half-Life 2 змінила підхід розробників до жанру помітити трохи складніше, особливо якщо не знати куди дивитись. Жанр на той момент вже ставав більш сюжетним, більш схожим на кіно, з купою заскритованих моментів і консольні FPS почали ставати більш важливими. 2004 рік став “великою битвою FPS” – Doom 3 проти Half-Life 2. Яке з цих довгоочікуваних продовжень серії стане більш крутим, більш грофоністим, більш впливовим? Але й без цих великих титанів того року було декілька несподіванок. Far Cry теж вийшла в 2004-ому. Як і The Chronicles of Riddick: Escape from Butcher Bay – причому ця гра була для оригінального Xbox, а виглядала при цьому неймовірно.
Тем не менш, Half-Life 2 все одно стави дуже впливовим. Симуляція фізичних об’єктів стала величезним акцентом і вона навіть зараз виглядає круто. Анімація обличчя персонажів навіть серед сучасних проектів, які напряму “знімають” анімацію живих акторів, виглядає чудово. Ну а потреба встановити Steam взагалі стала ключовою для розвитку ПК ринку і цифрової дистрибуції в цілому, як би на той момент цей аспект нікому не подобався. А кількість впливових модифікацій на рушії Source була майже настільки ж великою, що і для першої Half-Life.
І ось тепер, через 20 років після виходу гри, Half-Life 2 отримує велике оновлення, з яким гра виглядає і відчувається краще, але принципово від того, якою вона була зі старту, все ще не відрізняється. Тепер, коли ви купуєте Half-Life 2, то ви отримуєте і саму гру, і також Episode One, Episode Two та Lost Coast всередині одного проекту. Останній захований в додатковому меню, яке також дає можливість запускати модифікації з використанням Steam Workshop, що набагато зручніше ніж старий підхід. Тепер цей реліз – фактично ціла епохи серії в одному комплекті.
Тепер поговоримо про кожну з ігор в комплекті окремо.
Перші декілька годин Half-Life 2 все ще сприймаються як щось неймовірне. Ґеймплей ідеальний за темпом, симуляція фізичних елементів вражає, зброя відчувається чудово. Гра атмосферна, постійно кидає вас в несподівані і приколні ситуації, музика супер і оповідання доволі непогане, хоча й примітивне. Але з часом проблеми гри стають все більш помітними. Дизайн рівнів починає погіршуватись, деякі з сегментів здаються занадто довгими. А потім вам дають команду з дружнім ШІ, який настільки жахливий, що вони лише роблять гру гірше. І лише в останніх рівнях гра знову стає прикольною. В цілому, гра має набагато гірші моменти, ніж все погане в першій частині, включаючи Xen.
З оновленням Half-Life 2 залишається фактично такою ж самою грою, що і в 2004-ому. Додали коментарі розробників, яких раніше для гри не було. Досягнення залишились такими ж, як їх додали років 10 назад. Костюм HEV працює так само, як і в оригіналі – без змін, які з’явились в Episode 2. Судячи з усього, на всіх рівнях трохи оновили освітлення, щоб воно відповідало HDR рендерінгу (не плутати з сучасними стандартами HDR на екранах), але ефект від цього доволі слабкий. На відміну від того, що розробники показували в Lost Coast, де цю технологію вперше додали в Source. І до речі про цей маленький рівень/технодемо – він все ще чудовий. Дуже короткий, але обов’язково пограйте, він дійсно прикольний, а не просто реклама технологій.
Після виходу основної гри, Valve спробували перейти на формат епізодичних релізів, з ціллю випускати ігри частіше і витрачати на розробку кожної менше грошей. Першим експериментом стала Episode One, в якій багато що просто взято з основної гри. І в цьому проекті розробники намагались зосередитись на тих речах, які гравцям дуже сподобались. Тому з нами майже постійно бігає Алікс, в поведінці якої додали більше цікавих механік. Оскільки всім подобалась гравітаційна пушка, то додатковим завданням (для досягнення) зробили можливість пройти всю гру використовуючи (майже) виключно її. І все це прикольно, але насправді ця гра майже нічого дійсно цікавого не має. І якби вона існувала замість рівнів про повстання в основній грі, то було б просто ідеально. Але як окрема гра, не дуже. І заставки (які розробники не люблять називати заставками) тут задовгі.
А от Episode Two все ще дуже приємно проходити. Гра захоплива, в ній купа чудових нових ідей та незабутніх моментів. Саме тут у Valve вийшов ідеальний баланс оповідання та ґеймплею. І при цьому, вони механіки зробили краще, картинку теж зробили ще краще… Так, тут теж є свої проблеми, звичайно. Теж є моменти, які варто було зробити коротше (наприклад оборона в шахтах), але майже всі мінуси тут незначні. І найгірше, що ця гра зробила, це те, що вона сильніше за інші частини серії акцентувала сюжет, який вона не завершила. І більше десяти років людям треба було чекати на хоч якесь продовження. Бо якби серія закінчилась на фіналі Half-Life 2, то ніхто б не набридав Valve настільки сильно – люди були б раді і іншим новим серіям, які розробники з тих пір робили. В цілому, якби я міг рекомендувати пограти лише в Episode Two і пропустити Half-Life 2 та Episode One, то я б це зробив. Але, мені здається, досвід від цього буде гірше.
І на цьому, мабуть, все. Дуже складно писати про проекти такого рівня, як і про більшість інших ігор від Valve, бо все одно в результаті напишеш – “так, звичайно варто пограти!” І дійсно не напишу – якщо ви ніколи не проходили Half-Life 2 і особливо Episode Two, то обов’язково це зробіть. Ну а якщо грали, то теж скоріш за все давно не проходили і з цим оновленням на 20-ту річницю варто пограти знову.