With how many times I’ve seen games going for a moody games about a journey that feature no words over the decades, all I want from them is to just know what they want to do and when to stop. Starting from cinematic platformers of the early 90s and evolving through Ico and Journey, we’ve seen this approach taken so many times. All of the games like this are pretty and atmospheric, but they might focus on different aspects and mechanics. In case of Herdling – it’s about herding cute wooly cattle-like creatures on a journey from a city into the mountains and helping them avoid dangers. It lacks traditional puzzles, doesn’t really have a lot of “challenge”, has some optional exploration at times, but is mostly about moving forward. And it knows what it wants to do and when to stop.
Tag: Herdling
Радий: Herdling
Оскільки за останні пару десятків років вийшла купа атмосферних ігор з мінімальною кількістю тексту, які більше про візуал та подорож, все що я від них зазвичай тепер вимагаю це – розуміти, що вони хочуть зробити, і коли закінчитись. Такі проекти існують дуже давно, починаючи з cinematic platformer жанру початку 90их, і до сьогодні, після того як ці ідеї перейшли в 3D і надихнулись проектами типу Ico та Journey. Вони атмосферні, дуже красиві, мінімалістичні, але при цьому можуть бути механічно різними. Herdling про випасання мамонто-подібних милих тварин, а точніше про те, як правильно їх скеровувати. Тут нема традиційних загадок і гра в цілому не “складна”, а необов’язкового дослідження тут майже немає, тому зазвичай треба просто йти вперед. І гра чудово розуміє, що вона хоче і коли треба закінчитись.