О часи: Heretic + Hexen

О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.

Як і з першими частинами Doom, я лише трохи пограв в Heretic в 90-их. Моїм першим повноцінним досвідом з FPS стали Duke Nukem 3D та Half-Life в другій половинні того десятиріччя. І з купи різних причин, я зазвичай не сильно цікавився “дум клонами” від Raven Software, хоча наступні ігри від цього розробника зазвичай були дуже якісними. Класними шутерами середнього бюджету, які вони випускали в 2000-их та на початку 2010-их, поки Activision не поглинула студію і не перетворила їх на ще один завод Call of Duty. Плюс, я про левел дизайн Hexen чув багато поганого, тому грати в ту гру не дуже хотілось.

Та ось вже який рік підряд Nightdive Studios випускають ремастер класичної FPS, яка в оригіналі буле створена на старій версії рушія id Tech і тепер це Heretic + Hexen. Колекція з двох ігор та їх доповнень “як ви їх пам’ятаєте”, з додатковими новими доповненнями. Тому я вирішив нарешті подивитись, що би трапилось, якби Doom був фентезі.

Як ви вже могли здогадатись, ці дві гри були створені Raven Software і були дум клонами. Не просто тому, що вони були FPS тих років, а також тому, що вони буквально використовували рушій Doom, який тепер зазвичай називають “id Tech 1”. Як і більшість рушіїв тих часів, і в цілому типово для технологій id Software, рушій був створений спеціально для Doom, тому всі інші ігри, які його використовували, зазвичай майже один в один повторювали структуру та загальні концепції Doom і не дуже сильно відрізнялись від неї. Raven, судячи з усього, знайшли фанатів D&D в id і тому вирішили спробувати отримати максимальну кількість D&D ідей та рольового досвіду, з цього рушія. Що призвело до слабких, але цікавих змін в його принципах для Heretic. І кардинальних змін для Hexen.

Що є спільного у цих двох проектів, що відрізняє їх від Doom? Ну, першим елементом я би назвав ідею “інвентарю”, який перетворив типові паверапи з Doom в предмети, які можна з собою носити і активувати, коли вам захочеться. В Heretic інвентар лише частково переноситься між рівнями, але в Hexen він з вами на всю гру, тому планувати використання предметів з нього дуже важливо. Сетинг в цих іграх технічно різний, але обидві вони доволі явно використовують різні тропи та концепції з фентезі та темного фентезі. Музика в обох проектах теж сильно відрізняється від Doom. Тоді як остання більше копіювала метал, ці дві гри намагаються створити атмосферу епічної рольової пригоди.

Ще обидві гри (сумнівно) відомі за купу перемикачів, які треба шукати. Тут є і класичні кольорові ключі для відмикання різних дверей, але в цих проектах розробники дуже хотіли, щоб ви роздивлялись локації в пошуках потаємних проходів та кнопок, так, як ви скоріше могли побачити в dungeon crawler іграх. Тут навіть пастки також існують, тому треба завжди бути готовим для неприємних сюрпризів. Ну і нарешті, останнім спільним елементом була присутність доповнення. У випадку з Heretic додаткові 3 Епізоди були додані з коробочним виданням гри (яке отримало субтитр Shadow of the Serpent Riders), тоді як для Hexen доповнення Deathkings of the Dark Citadel було випущено окремо, як це було з Master Levels for Doom II або Final Doom, тому воно працює як зовсім окрема гра.

На цьому основні схожі елементи закінчуються, і далі треба розписати ці дві дуже різні гри окремо.

Heretic: Shadow of the Serpent Riders та Faith Renewed

Heretic дійсно можна описати як “фентезі Doom”. Загальна структура Епізодів та мап взята один в один з першого Doom і проходження рівнів теж цю гру нагадує. Навіть з точки зору якості самих рівнів, я би сказав, що Heretic можна позитивно порівнювати з першим Doom. Зброя тут гірше і деякі вороги доволі дратуючі, але в цілому гра захоплююча і дуже прикольна. І тут є також дуже унікальна ідея, яку в Hexen не повторили, у вигляді одного зі спеціальних типів ресурсів, який тимчасово підсилює всю вашу зброю, яка при цьому стає не просто сильніше, але її поведінка теж змінюється, що дуже нагадує “альтернативні режими” з більш пізніх представників жанру.

Секрети тут дуже часто прив’язані до основних загадок напряму, причому часто навіть бувають ситуації де вам треба майже доторкнутись до виходу з рівня, щоб відкрити останні секрети, куди тепер треба буде повертатись. Не менш дивним рішенням є і те, що майже кожен найперший рівень Епізоду набагато складніший за наступні, бо у вас завжди дуже мало патронів. І лише в новому доповнені Faith Renewed цю проблему нарешті вирішили.

Але є тут і дурні рівні. Три Епізоди з доповнення в цілому більш слабкі за основні три Епізоди. А Faith Renewed починається дуже класно, але останні два рівні погані (я не розумію, чому часто сучасні рівні для класичних FPS вважають, що ті ігри були Serious Sam). Але не зважаючи на різні проблеми, Heretic – дуже класна гра. І якби в мене був вибір пройти знову кампанію Doom II або Heretic, я би без сумнівів вибрав Heretic.

Hexen: Beyond Heretic, Hexen: Deathkings of the Dark Citadel та Hexen: Vestiges of Grandeur

А ось Hexen… Окей, давайте уявимо, що хтось зробив екшен гонки зі зброєю на рушії RPG Maker. Було б дуже вражаюче і круто, правда? Але також, скоріш за все, гралось би так собі, бо RPG Maker на такий ґеймплей погано розрахований. Я тільки що описав основну проблему Hexen. Ніби розробники спробували зробити щось типу Ultima Underworld на рушії Doom. Замість Епізодів та рівнів у вас тепер рівень-хаб, з якого ви можете виходити в інші рівні та повертатись назад, і на цьому рівні є якісь ключові задачі, щоб пройти “епізод”. І щоб ці задачі вирішити, треба робити якісь речі на цих інших рівнях, поки все не зробиться. Є три ігрових класи, у кожного з яких 4 унікальних зброї – стартова, зброя на синій магії, зброя на зеленій магії, та зброя на збірній магії (останню зброю треба з частинок збирати по грі). Є купа пасток та сектерів, більшість з яких насправді обов’язкові для проходження рівня, і зазвичай різні рівні ви з першого разу пройти не можете, тому треба стрибати між різними, поки ви не зможете щось зробити і… це все просто не працює.

Коли мені в дитинстві друзі казали, що в Hexen складно зрозуміти, що треба робити, я не очікував, що все настільки погано. Я думав, що вони перебільшують і що з усім ігровим досвідом, що в мене накопичився до 2025-го року я пограю в це, подумаю “вау, гра просто трохи передбачила час” і грати мені буде відносно легко. Але ні – гра дійсно жахливо зроблена. Більшість левел дизайну навмисно приховує важливу інформацію чи погано пояснює, що треба робити. Вороги жахливі і жоден з них не має нічого, за що їх можна було б пробачити. Баланс ресурсів ніколи не відчувається. І гра постійно намагається робити речі, які рушій для Doom просто не може нормально зробити. Все це технічно працює, і це дійсно вражає. І тут бувають моменти, коли все працює як розробники хотіли і результат класний. Але я би ніколи не хотів потрапити в D&D кампанію, де Raven виступає в ролі DM-а, бо судячи з усього їх кампанії створені щоб вбити гравців, а не зробити так, щоб в них була цікава пригода.

Навіть з купою оновлень цього перевидання, з додаванням маркерів на мапі та інших допоміжних елементів, я декілька разів казав собі “я не знаю що від мене хочуть” і ліз в інтернет дивитись проходження. І кожен раз рішенням виявлялось щось таке, про що я навіть приблизно не міг подумати, бо це було абсолютно нелогічно і тупо. Навіть коли ви робите щось очевидне, як використання ключового предмету чи натискання на якусь кнопку, результат цієї дії може відбутись в абсолютно іншій частині рівня і без попередження. Інколи треба навмисно потрапити в пастку, яка завчасно виглядає як пастка, щоб розблокувати проходження. Плюс, як я і казав, тут навіть найпростіші вороги жахливі. А коли з’являється міні-бос, який може в будь-який момент вирішити просто не отримувати ніяких ушкоджень на пів хвилини, то стає ясно, що класного дизайну ворогів тут краще не очікувати. Проходити Hexen та доповнення (навіть найновіше) було неприємно і я ніколи не хочу повторювати цей досвід, чи комусь рекомендувати цю гру.

Але раз я вже згадав зміни та покращення в цьому виданні, то треба про них трохи додати. На відміну від проектів id Software, Nightdive вирішили змінити баланс та дизайн деяких рівнів в Heretic + Hexen. Все це можна вимкнути, але з того, що я бачив, робити це не бажано, бо оригінальні версії були гірше. У випадку з Heretic це в першу чергу стосувалось того, що вороги бісили більше, а зброя відчувалась ще гірше. А в Hexen ці покращення роблять гру трохи більш зрозумілою і менш нудною. Це не виправляє гру, на жаль, але вона стає краще, ніж було. Однією з цих змін стає можливість змінювати клас в хаб-рівнях на будь-який інший, чому в усіх рівнях ви зазвичай можете знаходити зброю для всіх класів. В оригінальній версії клас, який ви вибирали на початку (та всі 4 зброї йому доступні) були з вами до кінця, без можливості перемкнутись на щось інше. А ну і деякі інші покращення в новій версії є. Наприклад оновлений саундтрек, який все ще звучить як оригінальний, але звучить більш “сучасно”. Ігри нормально працюють з широким екраном, Hexen можна проходити з друзями в кооперативі, модифікації встановлювати через вбудований браузер, дивитись на вирізані при розробці гри елементи в музеї і ще купа корисних дрібниць.

Я був дуже радий нарешті пройти Heretic та Hexen, хоча останню я тепер ненавиджу. Heretic – дійсно якісна і одна з найкращих класичних FPS, в які мені доводилось грати. Тому виключно заради цієї гри та доповнень було б варто пограти в цю колекцію. Ну а раз колекція у вас і так буде, то варто хоча б подивитись на вражаючі амбіції розробників з Hexen. Просто, скоріш за все, проходити гру повністю ви не захочете. Тепер мені особливо цікаво, яку класичну FPS Nightdive оновить наступного року.